Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Придністровські зигзаги

Адріаан ЯКОБОВІЦ ДЕ СЕГЕД: Надзвичайно важливо, аби новий уряд України не змінив свою позицію
16 червня, 2006 - 00:00

Придністров’я продовжує заявляти про власне право на незалежність — лунають навіть погрози щодо проведення відповідного референдуму. Переговорний процес щодо придністровського врегулювання фактично призупинено. Як змінити ситуацію? Що може зробити Україна? Про це в інтерв’ю зі спеціальним представником ЄС для Республіки Молдова Адріааном ЯКОБОВІЦЕМ ДЕ СЕГЕДОМ.

— Як у ЄС ставляться до намірів Придністров’я провести референдум щодо свого відокремлення від Молдови?

— Не існує підстав у міжнародному праві, які б дозволяли Придністров’ю вийти зі складу Молдови. Тому всі односторонні зусилля придністровського режиму домогтися визнання відокремлення самопроголошеної республіки є кроком в нікуди. Відокремлення в міжнародному законодавстві є справою держави, яка перебуває в складі держави. Прикладом цього є Чехословаччина і Сербія та Чорногорія, де держави мали законне право на відокремлення. Звісно, все це не має відношення до Молдови. Міністр закордонних справ Бельгії Карел де Гухт, який головує в ОБСЄ, під час нещодавнього перебування у Кишиневі і Тирасполі чітко заявив придністровському лідеру Ігорю Смірнову, що ОБСЄ не надішле спостерігачів на так званий референдум про відокремлення. Ми визнаємо територіальну цілісність Молдови і працюємо саме в цих рамках. Тому ЄС не визнає жоден подібний референдум і не буде посилати на них спостерігачів. Наша позиція — чітка.

— Які існують шляхи вирішення придністровського конфлікту? Чи захоче Росія вплинути на позицію придністровського режиму?

— Ми всі знаємо, що Росія має великий вплив на лідерів Придністров’я. І кожного разу, зустрічаючись з представниками Росії, я наполягаю на деяких речах, у яких ми маємо дійти згоди. По-перше, це — територіальна цілісність Молдови. Росія раніше визнала це і тому вона не має підтримувати сепаратистів, які виступають за відокремлення невизнаної республіки. По- друге, ми вважаємо, що мова має йти про єдину економічну і митну територію, реєстрацію підприємств в одному центрі — в столиці Молдови, Кишиневі. Звісно, все це не має призводити до подвійного оподаткування і не повинно порушувати права власності. Усі ці чотири питання є дуже важливими: територіальна цілісність, єдиний митний простір, відсутність подвійного оподаткування і непорушність права власності. У цьому відношенні дуже важливим є План врегулювання Віктора Ющенка.

— Як схилити Придністров’я до продуктивнішого пошуку компромісів?

— Нам потрібно працювати над демократизацією Придністров’я. Я думаю, що в Придністров’ї є сили, які розуміють це. Вони усвідомлюють, що їхній регіон розташований у Європі, а на нашому континенті не може існувати авторитарна чи поліцейська держава. Чимало придністровців розуміє, що для здійснення ними повноцінного бізнесу необхідне міжнародне визнання Придністров’я як частини Молдови. Також є люди, які вважають необхідною демократизацію на території Придністров’я. Тому ми маємо працювати над цим питанням через ОБСЄ.

До слова, Україна і Молдова, а також ОБСЄ запропонували лідерам Тирасполю прийняти місію, яка б здійснила оцінку стану демократії в Придністров’ї і надала рекомендації стосовно того, що потрібно зробити для проведення вільних і чесних виборів.

— Така пропозиція прийнята?

— Ні. Придністровці розглядають це питання. Причому вже досить тривалий час. Я думаю, що політики в самопроголошеній республіці, які вважають свій режим демократичним, мали б бути самі зацікавлені у тому, аби запросити таку місію.

— Як ви оцінюєте роль України в придністровському врегулюванні? Що українська влада ще може зробити для розв’язання цього конфлікту?

— Дуже важливо, що Україна залишається присутньою у політичному врегулюванні придністровського конфлікту. Смірнов сподівається, що українська влада повернеться до старої позиції, яка існувала до запровадження нинішнього митного режиму на українсько- молдовському кордоні. Але, я думаю, що його надії не виправдаються. Надзвичайно важливо, щоб Україна зберегла свою політику у цьому питанні. Я впевнений, що так і буде після формування нового українського уряду.

— Скільки часу потрібно для того, щоб в Придністров’ї зрозуміли, що запропонований міжнародною спільнотою план є єдиним вирішенням придністровського конфлікту?

— Я думаю, що це буде можливим, якщо новий уряд України не змінить обраний курс і якщо нам вдасться заручитися підтримкою Росії щодо вирішення цієї проблеми не в напрямку відокремлення, а в напрямку територіальної цілісності Молдови.

— За яких умов Росія може підтримати саме такий шлях розв’язання придністровського конфлікту?

— Для цього необхідно вести переговори з Росією на найвищому рівні. Росія має бути зацікавлена в дружній Молдові. Думаю, що саме про такі речі слід говорити з Росією. Час старих концепції на зразок холодної війни залишився в минулому.

Микола СІРУК, «День»
Газета: