Президент України Леонід Кучма свої м указом затвердив нову воєнну доктрину країни. Згідно з документом, воєнна доктрина України носить оборонний характер. Це означає, що Україна не вважає жодну з держав своїм воєнним противником, але разом з тим вважатиме потенційним воєнним противником державу чи групу держав, послідовна недружня політика яких загрожуватиме воєнній безпеці України.
Як повідомляє агентство Інтерфакс- Україна, проект нової воєнної доктрини України Рада національної безпеки і оборони розглянула 25 листопада 2003 року. Попередню воєнну доктрину було прийнято у 1993 році.
Згідно з новою доктриною, серед умов забезпечення воєнної безпеки України вказано, зокрема, проведення політики євроатлантичної інтеграції, кінцевою метою якої є вступ до НАТО як основи загальноєвропейської системи безпеки, завершення договірно-правового оформлення і облаштування державного кордону України. Тут же згадується посилення співпраці зі світовими, європейськими і регіональними структурами колективної безпеки; підтримка на належному рівні оборонної достатності держави, боєздатності Збройних Сил; запобігання можливій озброєній агресії шляхом її стримування військовими і невійськовими засобами; запобігання соціально-політичних, міжнаціональних, міжконфесійних конфліктів всередині країни і їхнє своєчасне вирішення.
У доктрині говориться, що Україна як держава — член ООН та ОБСЄ, особливий партнер НАТО й учасник Ради євроатлантичного партнерства і програми «Партнерство в ім’я миру» розглядає участь у міжнародних миротворчих операціях як важливий напрям своєї зовнішньої політики і забезпечення регіональної воєнної безпеки. Участь України у міжнародних миротворчих операціях здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту, персоналу, а також матеріально- технічних ресурсів і послуг.
Основними реальними і потенційними зовнішніми загрозами нацбезпеці України у воєнній сфері називаються, зокрема, поширення зброї масового ураження і засобів її доставки, можливість втягнення країни у протистояння іншими державами чи у регіональні війни, нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєння, що призводить до порушення співвідношення сил, незавершеність договірно- правового оформлення державного кордону України.
Основними внутрішніми загрозами нацбезпеці України у воєнній сфері є протиправна діяльність екстремістських, сепаратистських, радикальних релігійних організацій і спроби створення терористичних організацій і непередбачених законом воєнізованих формувань; небезпечне зниження рівня забезпечення військовою, спеціальною технікою і озброєнням нового покоління Збройних Сил України; повільне реформування військової організації держави і оборонно-промислового комплексу, недостатнє фінансове забезпечення відповідних програм; накопичення у ЗС України зайвої кількості застарілої військової техніки й озброєння, вибухових речовин.
Згідно з доктриною, у рамках удосконалення системи забезпечення національної безпеки у військовій сфері, Україна проводитиме реформи власних Збройних Сил, які за своїм характером, складом, системою, управлінням, навчанням та підготовкою мають наближатися до стандартів збройних сил країн-членів НАТО. Повністю цей документ можна подивитися на офіційному сайті Верховної Ради (www.rada.gov.ua).
