Україна наблизилася до ще одного рубежу на шляху до євроінтеграції. Як заявив у вівторок голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра, до кінця 2009 року буде підписано угоду про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Чи готова наша країна до того, щоб максимально ефективно скористатися цією нагодою? Заступник міністра економіки України Валерій П’ятницький зазначив: «Ми повинні розуміти, що угода про зону вільної торгівлі допомагає подолати бар’єри і, входячи в цей ринок, ми відкриваємо для себе можливості та співпрацю з країнами, у яких рівень ВВП на душу населення в кілька разів більше, ніж в Україні». Однак міністр не приділив при цьому увагу ще й такому важливому аспекту зони вільної торгівлі, як вільна конкуренція, до якої в нашій країні поки що не дуже звикли. Певне занепокоєння рівнем конкурентоспроможності українського бізнесу в цих нових умовах висловив голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко. На його думку, розробка угоди про зону вільної торгівлі має пройти узгодження з представниками українського бізнесу, щоб «роботодавці знали, чого чекати надалі після того, як угода набере чинності, які інвестиції вони зможуть здійснити і де втратять розвиток на конференції «Справедлива конкуренція — наріжний камінь вільного економічного й соціального розвитку», України, що проводилася Антимонопольним комітетом і проектом Євросоюзу «Посилення можливостей конкурентної політики та законодавства в Україні» (Твіннінг).
Здається, цей проект виник тому, що Європа зовсім не зацікавлена «задушити» Україну в обіймах вільної економічної зони, що ѓрунтується на рівноправній конкуренції. Зауважмо, що «старі» її учасники добре натреновані жорстким антимонопольним законодавством, і нашому бізнесу буде непросто конкурувати в цих умовах. Тому проект Твіннінг, безпосередньо пов’язаний із цілями концепції Європейської політики сусідства та Плану дій Україна — ЄС, має сприяти їхньому втіленню через конкретні вимірювані результати, що досягаються шляхом надання технічної допомоги Україні. Її в рамках цього проекту надавали Генеральна дирекція з питань конкуренції, споживання та боротьби із шахрайством (Франція) й Угорське конкурентне відомство. Їхня допомога виявлялася у сфері поточної правозастосовної діяльності, а також у використанні напрацьованих у цих країнах методичних принципів і рішень, що продемонстрували свою успішність.
Характерно, що відкривав конференцію той самий Жозе Мануель Пінту Тейшейра. Він назвав головним завданням проекту Твіннінг «продовжити прогрес у створенні повністю функціонуючої ринкової економіки, включаючи формування цін, контроль державної допомоги і створення правового середовища, що забезпечує справедливу конкуренцію».
Високу оцінку європейської допомоги у становленні системи вітчизняних конкурентних органів дав екс-голова Антимонопольного комітету України, народний депутат Олексій Костусєв. Він зазначив, що «неконкурентні ринки гальмують розвиток економіки, знижують інвестиційну привабливість України та здійснюють негативний вплив на підприємницьку ініціативу, а також на інтереси споживачів». За словами народного депутата, «основне призначення конкурентної політики полягає у визначенні належної динаміки відносин між державою і бізнесом, що передбачає, зокрема, максимальне використання потенційних можливостей українських ринків у створенні на них справедливої конкуренції». Костусєв зауважив, що навіть в умовах відсутності в українському парламенті єдності, парламентарі усвідомлюють важливість економічної конкуренції та віддають за проекти Антимонопольного комітету більшість у 300 голосів.
Дуже підбадьорююче прозвучав і виступ виконуючого обов’язки голови АМК України Олександра Мельниченко. Він не лише нагадав про те, що саме у стінах АМК народилася стаття Конституції України, відповідно до якої держава зобов’язана захищати конкуренцію, але й закликав уже найближчим часом внести зміни до законодавства про концентрацію власності, зняти зайві адміністративні бар’єри, що сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості України. На думку Мельниченка, АМК треба підвищити вплив на картелі, створення яких є найважчим порушенням законодавства. Серед намірів АМК також тісніша співпраця з малим і середнім бізнесом. Усе це, включаючи міжнародну співпрацю у сфері економічної конкуренції, на думку Мельниченка, має продемонструвати, що українська держава є справді європейською і зуміє знайти своє місце і свою нішу у вільній європейській торгівлі.
