Днями Всесвітній фонд природи WWF та Дунайський біосферний заповідник провели акцію «Дунай, де чий подарунок, дізнайся!» Основне її завдання — з’ясувати, які країни Європи найбільше засмічують Дунай, ріку міжнародного значення. Для України результати акції виявилися невтішними: за даними WWF, 23,5% сміття потрапляє в дельту ріки від нашої держави. Приблизно така ж сама кількість відходів (23%) припадає на долю Румунії. Але дехто з науковців зауважує: чи можна робити такі глобальні висновки на основі рейду, проведеного на прибережній смузі завдовжки всього півкілометра (для рейду обрали дельту Дунаю поблизу заповідника)?
— Робити ґрунтовні висновки про забруднення усієї річки лише на основі фрагментарних даних немає підстав, але участь України в забрудненні усієї річки цілком очевидна. Втім, те ж саме стосується і решти держав, через територію яких протікає Дунай, — коментує ситуацію науковий співробітник Дунайського біосферного заповідника Тетяна Балацька. — Прибирання території тривало кілька днів. Після цього сміття розсортували і побачили, що найбільше відходів (окрім Румунії та України) потрапляє до річки з Болгарії — 4%, також Австрії, Німеччини, Угорщини, Молдови, Чехії, Хорватії. Серед знайденого сміття найбільше траплялося пластикових пляшок, а також взуття, решток одягу та інших побутових речей.
Учені не заперечують, що Україна — один із забруднювачів Дунаю. Вздовж річки розташована низка промислових підприємств, які скидають у неї тонни виробничих відходів. Дається взнаки і проблема утилізації побутових відходів — більшість сміття місцеве населення скидає просто в річку.
— Найжахливіша ситуація зі звалищами в селах — їх там просто не існує, і всі побутові відходи населення скидає у рови, балки чи річку, — переконана керівник Міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина» Ольга Мелень. — Тому українцям треба навчитися культурі споживання. Ще одна проблема — як бути із рідкими відходами. Так, великі міста, розташовані на Дунаї (Ізмаїл, Кілія) часто не мають очисних систем і централізованого водовідведення. А це теж одне з джерел забруднення Дунаю. З іншого боку, не можна недооцінювати наших сусідів; наприклад, у Румунії більшість проблем із забрудненням річки виникають через різні аварійні ситуації. Хоча це відбувається не систематично, але викиди небезпечних хімічних речовин завдають непоправної шкоди водним ресурсам.
Аби повернути Дунаю первісне обличчя (хоча б частково), екологи наполягають на роздільному сортуванні сміття в усіх містах України, виробникам радять запровадити вторинну переробку відходів, у невеликих населених пунктах поставити контейнери для сміття, як це прийнято в багатьох країнах Заходу, а також започаткувати систему відповідальності імпортерів та виробників за подальшу утилізацію відходів. Іншими словами, суспільству треба навчитися культури споживання. Якщо цього не зробимо, втратимо унікальну річку: за даними Всесвітнього фонду природи WWF, Дунай увійшов до списку 200 найбільш цінних екорегіонов світу.