Міністр оборони Сполучених Штатів Дональд Рамсфельд побував з візитом у Криму, де він провів у Партеніті переговори з міністром оборони України Євгеном Марчуком, зустрівся з Президентом Леонідом Кучмою і продовжив своє турне. Причини візитів Рамсфельда до Москви, Баку, Криму зрозумілі: ситуація в Іраку стає все менш керованою, після виводу іспанського контингенту оголилася територія, яку він «закривав» у польському секторі відповідальності. В самій Польщі почалися серйозні розмови з приводу скорочення чисельності польського військового контингенту і можливості його виводу з Іраку в близькій перспективі. Азербайджан залишається серед дуже небагатьох мусульманських країн, що присутні в Іраку. Плюс українська специфіка: виборча кампанія, а також редагування Воєнної доктрини. Після переговорів у Криму оголошено, що чисельність українського контингенту в Іраку не скорочуватиметься, і що термін перебування українських військових в Іраку є предметом переговорів і залежатиме від розвитку ситуації в цій країні. Так заявляли і український міністр Євген Марчук, і американець Дональд Рамсфельд. Американський міністр від імені народу США висловив подяку за прекрасну підтримку, яку Україна здійснює в глобальних операціях з боротьби з тероризмом у Афганістані й Іраку. За словами Рамсфельда, США і увесь світ не залишили без уваги той факт, що Україна є країною — не членом НАТО, чий контингент в Іраку серед найчисельніших (четвертий за чисельністю з 32 країн). Цікавою виглядала теза Рамсфельда про те, що Україна знаходиться на «дуже конструктивному і прогресивному шляху до Європи, до НАТО і трансатлантичного співробітництва», і, за його словами, «Ми не думаємо, що це та гра, яка приведе до нуля».
Зустріч у Криму стала ознакою моменту, який буває нечасто: Сполучені Штати потребують України, а не навпаки. Адже саме по собі функціонування коаліції на чолі із Сполученими Штатами і Великою Британією в Іраку є чи не головною підпорою передвиборної програми президента Джорджа Буша. Київ переслідує свої інтереси. Серед них є економічні — зокрема участь у проектах з відбудови Іраку, є політичні — висловлення Вашингтоном підтримки руху України до Світової організації з торгівлі, до НАТО, інших глобальних і регіональних інтеграційних проектів, є й безумовна зацікавленість у зміні акцентів американських коментарів щодо ситуації в Україні (тобто, традиційної критики стану демократії, свободи слова тощо).
Поки що зрозуміло тільки те, що попри заяви від різних українських політичних сил, український контингент перебуватиме в Іраку доти, доки спільне рішення не буде прийнято представниками щонайменше трьох країн — України, США і Польщі. Євген Марчук, як повідомляє Інтерфакс-Україна, наголошував на тому, що рішенням Верховної Ради встановлено ліміт чисельності українського контингенту в Іраку — 1800 військових. За його словами, на різних етапах ця чисельність змінювалася — було і 1500, і 1650, і 1550 військових. Міністр оборони також відзначив, що українські миротворці продовжують готувати іракців для роботи в силових структурах. За його словами, 7-ма бригада буде направлена до Іраку в повному складі (раніше говорилося, що чисельність українського контингенту в результаті ротації (у вересні-жовтні) навіть дещо збільшиться.
Є. Марчук і його візаві Д. Рамсфельд, виступаючи на прес-конференції після переговорів, мало не одноголосно вказали на те, що терміни перебування коаліційних сил в Іраку залежатимуть від того, наскільки силові структури цієї країни будуть готові взяти ситуацію під свій контроль. За словами Д. Рамсфельда, США очікують, що саме іракські сили стануть найбільшою стороною в коаліції, і коли вони братимуть на себе все більше зобов’язань, то потреба в коаліційних силах зменшуватиметься.
Міністр Рамсфельд також дав високу оцінку військовій реформі в Україні.
До кінця року, як припускають дипломатичні джерела, можна очікувати ще кілька візитів досить впливових осіб зi США, у тому числі — й приватного характеру.
