Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про дипломатичний етикет Росії

Леонід КРАВЧУК: Влада має керуватися лише одним — національними інтересами України, і нікого більше
20 травня, 2011 - 00:00

На позавчорашній прес-конференції в Москві російський президент Дмитро Медведєв заявив про те, що керівництво України має в результаті визначитися, з якими країнами треба насамперед розвивати стратегічні й найтісніші взаємини. «Мене не бентежить анітрохи європейська інтеграція України. Це, зрештою, суверенна країна, і вам вибирати, куди інтегруватися. Хочете — в Євросоюз, якщо вас там чекають, хочете — в інші місця. Ось єдине, що я хочу сказати, абсолютно точно, що якщо Україна, наприклад, вибере європейський вектор, то їй, звісно, буде складніше знаходити якісь рішення в рамках Єдиного економічного простору і Митного союзу, у якому беруть участь Росія, Казахстан і Білорусь. Тому що це інше інтеграційне об’єднання. Ну не можна бути скрізь. Або там, або там. Не можна сидіти на двох стільцях, потрібно робити якийсь вибір», — цитує «Інтерфакс-Україна» слова Медведєва. «День» попросив екс-президента України Леоніда Кравчука прокоментувати цю заяву глави російської держави.

— Я завжди обстоював думку, що стосунки між країнами мають тривати згідно міжнародних принципів і правил. Крім того, має бути толерантність, коректність і взаємоповага, а також якісь консультативні речі. Перш ніж оцінювати державу, владу сусідньої країни, потрібно провести відповідні консультації, досягнути взаєморозуміння. З’ясувати, чому, скажімо, держава чинить так. І по-друге, це якраз і є незалежні суверенні права держави: приймати такі рішення, які вони вважають за потрібне. Якщо держава поступає таким способом, її дії чи рішення не завдають шкоди сусідній державі і є в рамках зрозумілих для всіх, очевидно, крім Росії, мотивів. І оцінювати її дії, як заманеться президенту будь-якої держави — це є втручання у внутрішні справи сусідньої держави.

Отже, ми живемо 20 років в незалежній Україні — і всі ці 20 років Росія нас оцінює, дає оцінку президентів, їхніх дій, інколи навіть вульгарно поводить себе щодо до президента України, як це було з Ющенком. Ніхто не має права, крім тих, хто голосує, тобто громадян України, оцінювати нашого президента. Я не здивований, як скажімо, було після подій 9 травня — негайно почали диктувати уявлення про 9 травня, сказали, що Україна є недосконалою державою. Поводять себе абсолютно некоректно по відношенню до суверенної держави. І це в моді, в характері російських політиків. Я думав, що це може стосуватися членів російської Думи. Але і президент, і прем’єр не дотримуються норм міжнародного права в стосунках з Україною. І поводяться некоректно, навіть інколи зухвало, не враховуючи те, що це незалежна, суверенна держава, що це народ, який обирає свою владу і лише сам може її оцінювати. Як і те, що ця влада має керуватися лише одним — національними стратегічними інтересами України, і нікого більше. Якщо комусь це не подобається, то це з’ясовують (особливо дружні держави) в режимі консультацій, а не в режимі публічних заяв і оцінок, як це робить Росія. Я проти цього категорично.

— Леоніде Макаровичу, чи дала українська влада всім точно і неоднозначно зрозуміти, що не збирається «сидіти на двох стільцях», а інтегруватися саме в європейський простір?

— Ми діємо, як нам вигідно. Президент України Янукович заявляє, що наш стратегічний інтерес — це Євросоюз. Це найперше наше завдання. Але ми не хочемо думати, що розвиток стосунків з ЄС виключає відносини з Росією. Ні, ми хочемо співпрацювати там, де нам вигідно. Росія співпрацює, де їй вигідно. Але я проти того, щоб публічно виносити на всенародне обговорення оцінки цього питання і загострювати таким чином наші стосунки або представляти Україну неповноцінною державою, українську владу — неповноцінною. Так діяти не можна. Адже це лише один випадок. Упродовж 20-ти років їх було багато.

Я не думаю, що у відповідь на подібні заяви нам потрібно реагувати, бо тоді доведеться створити спеціальне управління з реагування на російські заяви, які робляться постійно. Ми маємо керуватися національними законами, своєю Конституцією, а у своїх діях і рішеннях стратегічними національними інтересами українського народу, використовуючи принципи міжнародного права і поваги до сусідніх держав. Ми прийняли рішення, на яке маємо право. Нам не треба давати вказівки, приймати чи не приймати два чи три стільці. Якщо Росія вважає, що у таких випадках їй важко співробітничати з Україною — хай вона згортає співробітництво, а не робить заяви, які зневажають і принижують честь і влади, і українського народу.

— А чи не бачите ви у зв’язку з подіями у Львові 9 травня загрози втрати Україною європейського вектору і повернення назад до СРСР, як пишуть деякі наші читачі?

— Я думаю, що це перебільшення. Страх керує розумом тих людей, які так вважають. Хоча, звісно, все треба бачити і обговорювати. Я не бачу зараз загрози того, що Україна втрачає європейський вектор. Україна не може так швидко діяти, як би нам хотілося. І тому є багато причин, серед них і вплив Росії, адже наші стосунки з Росією є дуже важливими з енергетичних питань. І ми не можемо закривати очі на це. Якщо після консультацій ми переконані, що так буде краще, — треба йти не поспішаючи, виважено, розумно, толерантно, а не загострювати. Ось Ющенко хотів іти швидко — до чого це призвело? До загострення стосунків з Росією. А в ЄС ми нічого не здобули. І Німеччина, і Франція сказали — Україна не готова. Ми маємо відчувати, що на Україну Захід дивиться без подвійних стандартів, без оглядки на російські інтереси, будує відносини з Україною на основі інтересів держав — членів ЄС, а також нашої країни як у багатосторонньому, так і у двосторонньому форматі.

— Чому нам важко даються інтеграційні процеси з ЄС, як щодо безвізового режиму, так і щодо створення зони вільної торгівлі?

— Бо в нас усе робиться з оглядкою на російські інтереси, на російські впливи. А Європа також залежить від енергетичних можливостей Росії. Тобто, як писали в Римі, світом правлять інтереси. І ми не можемо без оглядки діяти, не рахуючись з тим, що є реально в Європі, Росії і в Україні. Ті, що лякаються, хай хрестяться. Але нам треба йти своєю дорогою.

Микола СІРУК, «День»
Газета: