Директор департаменту зовнішньополітичного сервісу ЄС, головний парламентер ЄС на переговорах з Україною щодо Угоди про асоціацію Мирослав Лайчак днями перебував у Києві, щоб взяти участь у 20-му раунді переговорів. Попри щільний графік переговорів та зустрічей з українськими посадовцями він знайшов час, щоб дати інтерв’ю «Дню» одразу після завершення переговорів.
— Пане Лайчак, чи став цей ювілейний раунд переговорів останнім, як на це багато хто сподівався?
— Ні. Нам треба буде продовжити цей процес. Тому це не був останній раунд переговорів.
— Чому?
— Існує багато проблем, які потрібно обговорити.
— Які саме? Не могли б ви їх назвати?
— Я мушу сказати, що переговорний процес є конфіденційним. Тому не можна очікувати, що сторони будуть обговорювати на публіці деталі переговорів. Але й європейська, й українська сторони добре знають, які питання потрібно узгодити.
— Але керівник української переговорної групи, заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін назвав у інтерв’ю ЗМІ «порожнім» договір про асоціацію без фіксації в ньому перспективи членства України в Європейському Союзі. Що ви можете на це сказати?
— Це дуже змістовна й дуже важлива угода, яка прокладає шлях до політичної асоціації та економічної інтеграції, а також відкриває Україні можливість стати частиною європейського ринку, а також отримати доступ до програм ЄС та європейських фондів. Тому ця угода має дуже глибокий зміст. Водночас ми маємо бути чіткими: в цій Угоді йдеться про політичну асоціацію та економічну інтеграцію. Ця Угода не про членство, не про приєднання. Питання членства має розглядатися й узгоджуватися на найвищому політичному рівні, а не через Угоду про асоціацію чи Поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми говоримо, що це не місце для розгляду цього питання.
— Пане Лайчак, деякі джерела у Брюсселі стверджують, що намагання української сторони включити до преамбули Угоди про асоціацію перспективу членства є «саботажем», щоб перекласти вину на ЄС за зрив Угоди про асоціацію.
— Я не вірю в теорію змов. Я чув такі чутки, але не підтверджую цієї теорії. Зараз відбувається інтенсивний обмін думками. Очевидно, що українська сторона намагається отримати від цієї угоди якомога більше. Водночас ми не чинимо опір, а лише говоримо, що маємо дотримуватися мандату щодо цієї Угоди та її рамок.
— Ви сказали, що це не останній раунд переговорів. А яким має бути наступний крок і коли він відбудеться?
— Після вчорашнього раунду переговорів ми погодилися знову повернутися для обговорення низки питань, продовжити формальні контакти чи на рівні підгруп, чи на рівні головних переговірників. Також є дуже важливими контакти на самому високому рівні, щоб внести ясність у деякі невирішені питання цієї Угоди. Ми будемо готові провести зустріч з Януковичем у будь-який час за умови, що атмосфера буде сприятливою для досягнення прогресу з цих питань.
— А це правда, що на столі лежить запрошення Януковичу на середину листопада відвідати Брюссель?
— Ми обговорюємо не терміни зустрічі, а якість. Ми хочемо, щоб такі дискусії відбулися в атмосфері, яка є позитивною.
— Пане Лайчак, у березні ви говорили, що «2011 рік — критичний рік для відносин Україна — ЄС і повний можливостей». Чи не могли б ви сказати нашим читачам, що втратять українці, якщо Угоди про асоціацію не буде підписано?
— Я хочу перефразувати це питання по-іншому. Що українці виграють від підписання цієї Угоди? Очевидно, що для них буде відкрито європейський ринок, європейський простір у багатьох галузях. Угода приблизить Європу до України й навпаки, і це стосується різних галузей: чи то охорона здоров’я, чи транспорт, чи енергетика, чи сільське господарство. Ми говоримо про вільну торгівлю, усунення бар’єрів, а також величезні можливості для модернізації України, її економіки. Ми говоримо про велетенські можливості для українських громадян більш вільно відвідувати ЄС, брати участь у більшій кількості програм та ініціатив ЄС, отримувати значну допомогу в реалізації реформ, які започаткувала Україна. Євросоюз пропонує свої знання, фінансову та адміністративну допомогу для успішної реалізації цих реформ. Як представник Словаччини (пан Лайчак до цього очолював словацьке зовнішньополітичне відомство. — Авт.) я можу сказати: успішна трансформація Словаччини в сучасну європейську країну, яка отримує величезні прямі закордонні інвестиції, є частиною Єврозони і Шенгенської зони, не була б можливою без допомоги ЄС. І саме це ми пропонуємо Україні.
— Як відомо, однією з перепон на шляху підписання Угоди про асоціацію є розв’язання Києвом справи Тимошенко, про що нібито було досягнуто домовленостей під час зустрічей українського Президента з європейськими колегами. Але представники уряду, правлячої коаліції стверджують, що Янукович не давав обіцянки вирішити цю справу — випустити екс-прем’єра на волю. Хотілося б почути від вас, що в ЄС думають з цього приводу?
— Давайте не будемо говорити про конкретні імена. Я не хочу, щоб склалося враження, що ЄС одержимий тим чи іншим іменем. ЄС переймається долею України й уважно стежить за ситуацією довкола судового процесу щодо колишнього прем’єр-міністра. Очевидно, що всі очікують, що цей процес відповідатиме всім європейським стандартам, які є добре відомими. Тим часом держави-члени ЄС, європейські інституції, включаючи Європейський парламент, вважають, що цих стандартів не було дотримано. Очевидно, це створює атмосферу, в якій прогрес щодо політичної асоціації й економічної інтеграції є значно складнішим. ЄС ніколи не каже партнерам, що їм треба робити. Євросоюз говорить про проблеми й сподівається, що партнери знайдуть шлях, як вирішити ці проблеми у європейський спосіб.
— Ви, мабуть, уже чули, що перший віце-прем’єр-міністра Сергій Тігіпко сказав у інтерв’ю «Дню», що у разі, якщо Україна почує «ні» з боку ЄС, вона може розглянути можливість входження до Митного союзу. Як ви можете це прокоментувати?
— Перш за все, ми розвиваємо наші відносини, включаючи переговори щодо Угоди про асоціацію на основі чітко заявлених і часто повторюваних зобов’язань із боку українського Президента та українського керівництва щодо зробленого Україною вибору. Вона хоче зблизитися з ЄС і стати частиною європейського політичного і культурного простору. Ми серйозні люди й віримо, що ці зобов’язання також є серйозними й є основою, на якій ми ведемо переговори.
Це вибір України — бути частиною європейського простору чи якогось іншого. Й ми діємо відповідно. ЄС ніколи не просить якусь країну бути частиною цього простору. Це ваше рішення. Якщо хтось вірить, що ви можете стояти посередині й чекати, хто вам дасть кращу пропозицію й вирішувати, виходячи з цього, то це не наша філософія. Ми чуємо, коли ви говорите, що хочете бути ближчими до ЄС. Ми пропонуємо вам на цьому етапі Угоду про асоціацію, відкриваємо наш ринок і сподіваємося, що ви будете діяти відповідно до ваших заяв і зобов’язань. Це правильна філософія, й ви можете залишатися певними, що ми зробимо свою частину нашого домашнього завдання. Бо ми так завжди чинимо.
— Ви раніше говорили, що ЄС повинен продовжувати наполягати на важливих реформах в Україні, зокрема судової, виборчої, на проведенні конституційної реформи. Чи побачили ви прогрес у цих сферах?
— Очевидно, що цей процес відбувається й є певний прогрес. Але ми хотіли б бачити більше прогресу. Для нас важливо, щоб ці реформи реалізувалися на основі рекомендацій, які Україна вже отримала від відповідних європейських органів. І щоб ці рекомендації використовувалися повністю, а не вибірково. Адже ці процеси є надзвичайно важливими для всього суспільства й мають розвиватися в інклюзивний і прозорий спосіб. Це означає, що й політична опозиція, й громадянське суспільство, й широкий загал мають бути частиною цього процесу. Бо це впливає на все суспільство у вашій країні.
— Деякі українські експерти заявляють, що ЄС ставить перед Україною дедалі більше вимог, а натомість дає мало стимулів. Можливо, все-таки варто було б дати перспективу членства в непрямій формі?
— ЄС є дуже послідовним, і буде залишатися таким. Ми не пересуваємо цілей, не ставимо нових вимог, не відступаємо від даних обіцянок. Ми знаємо, про що йдеться в Угоді про асоціацію. Ми намагаємося запропонувати якомога кращу Угоду. Й фактично те, що ми обговорюємо, є найкращою Угодою про асоціацію. Вона пропонує Україні більше, ніж було запропоновано іншим країнам. Україна може досягти багато в результаті цього процесу. І це є взаємним зобов’язанням. Водночас Україна хоче бути ближчою до ЄС. Це не угода між двома ворогами, які хочуть зустрітися посередині. Україна бачить європейську модель як найбільш прийнятну для неї й хоче бути частиною цієї системи. Очевидно, що Україна хоче добровільно прийняти європейську модель законодавства, політичної системи. Це не ЄС збирається приєднатися до України. Натомість на цьому етапі Євросоюз готовий зробити Україну асоційованим партнером. І ніхто не говорив, що це останній етап.
— І все-таки, що ви думаєте щодо перспективи підписання Угоди про асоціацію? Чи буде вона парафована на грудневому саміті ЄС — Україна, як це планувалося раніше?
— Нам слід турбуватися про якість угоди, а не про терміни. Нам не треба ставати заручниками календаря. Ми хочемо, щоб це був добрий документ і для України, і для ЄС.
— Пане Лайчак, на вашу думку, чи зрозуміла українська еліта, що вона може втратити, якщо Угоду про асоціацію не буде підписано?
— Україна мала можливість приймати президента Європейської комісії Жозе Баррозу, який побував у вашій країні цього року. Під час цього візиту Президент Янукович заявив абсолютно чітко, що для нього стратегічним вибором і орієнтацією є Європейський Союз. По-друге, всі опитування показують, що більшість українців щиро бажають саме цієї стратегічної орієнтації вашої країни. І в мене немає сумнівів, що ваші лідери знають, чого прагне ваш народ. І це моя відповідь на ваше запитання.
