(«Ми не залишимо без належного реагування жодного факту порушення Конституції та законодавства про вибори. Ми не боїмося грати відкрито, відповідно до встановлених правил. Але застерігаємо любителів гри без правил — у нас є достатньо сил і можливостей захистити Закон, честь і репутацію нашої партії», — сказано в заяві Медведчука).
Впливовий член партії і фракції Леонід Кравчук пояснив кореспондентові «Дня», що вибори й довибори в парламент, у тому числі в київських округах, показали «безліч порушень із боку влади», й тому партія, що висунула свого представника Григорія Суркіса в мери столиці, «попереджає, що протидіятиме будь-яким спробам незаконного втручання в хід виборчої кампанії». «Ми — за чесну боротьбу, за демократію», — сказав Леонід Кравчук.
Це лише підтверджує: якщо комусь хотілося просто пограти в деякі розклади, і тому Григорій Суркіс отримав «добро» Президента, то СДПУ(о) налаштована рішуче і всерйоз. Правда, лихі язики стверджують, неначе похід Суркіса проти Омельченка спочатку мав досить заземлений привід: ніби міський голова дозволив собі заявити, що «Київенерго» буде приватизовано тільки через його труп (у політичному, напевно, сенсі) — і тоді нібито у відповідь лідери СДПУ(о) вирішили, що це цілком прийнятні умови. Жах просто, до чого можуть домовитися недоброзичливці! Але тепер, судячи з досить осмислених і політично грамотних дій об'єднаної, як стверджують кулуари, з паном Волковим і паном Пінчуком соціал-демократичної команди, ставки зроблено. І СДПУ(о) попереджає тих, хто не зрозумів — передусім на деяких поверхах тієї ж Банкової — облишмо жарти.
Треба згадати і той факт, що остання політрада НДП при яcкраво виявленій лінії Пустовойтенка — Толстоухова «підписалася» під Омельченком.
Щоправда, запитання про розрахунки Банкової в залежності від результатів виборів повисає в повітрі. «Не шукайте тут хитромудрої логіки, — порадив один із поінформованих співрозмовників. — Це сеанс одночасної гри Остапа Бендера в Нью-Васюках: усі чекають гросмейстерських ходів, а результат у класиків прописаний».
Проте деякі дані свідчать про те, що Олександр Омельченко ще під час проштовхування закону про столицю потрапив під підозру про «ліві» уподобання й тому тепер цілком може потрапити «під роздачу». Більше того, деякі джерела не виключають, що якщо перед виборами з'ясується відносна рівність шансів Омельченка й Суркіса, то нинішньому меру можуть певною папочкою в руках просто «порекомендувати» зняти свою кандидатуру й попрацювати, наприклад, послом у котрійсь із країн близького зарубіжжя.
Утім, є чимало скептиків, котрі все те, що відбувається, пояснюють просто: «Наш Президент — великий демократ: він нікому не говорить «ні», і обидва претенденти впевнені, що він саме йому сказав «так» .
