Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про що говорить мовчання?

20 листопада, 2001 - 00:00

Але чи не надто ця версія поверхнева, щоб бути єдино вірною? Не вписується в цю схему і перша реакція на гучну заяву лідерів «союзу чотирьох» самого Володимира Литвина. «Ні, ні й ні», — відповів він, нагадаємо, на те запитання «Дня», що торкалося перспектив його входження до списку «заєдинників». Виходить, на той момент, коли голови чотирьох партій оприлюднили це своє (або чиє б не було) рішення, Володимир Михайлович все ще опирався? Тоді коли ж і під тиском яких саме обставин він погодився? Не тільки ж з тієї причини, що керівництво «За єдУ», як сказав в інтерв’ю Інтернет-виданню «Forum» глава «Трудової України» Сергій Тiгiпко, «звичайно, остаточно попередило Президента про те, що Литвин очолить блок «За єдину Україну»? Тим більше, що хто кого попередив, — це ще, як кажуть, велике питання...

Питань взагалі виникає чимало, але з відповідями на них головні дійові особи цього акту передвиборної драми не поспішають. Прогалини заповнюють політологи, що розмірковують над тим, чи гарантована блоку «За єдину Україну» на чолі з Володимиром Литвином переконлива перемога на виборах- 2002, або це все-таки ще не факт? Чи стане нинішній глава президентської адміністрації в недалекому майбутньому «директором-розпорядником» Верховної Ради, в якому кріслі ще недавно так затишно почував себе екс-лідер Демсоюзу Олександр Волков? Чи зміняться відносини між главою адміністрації Президента і, припустимо, постійним представником Президента в парламенті Романом Безсмертним у разі, якщо вони виявляться в різних, та ще й таких, що змагаються один з одним за шматок адмінресурсного пирога, передвиборних таборах? Чим і хто переконає (або вже переконав) В. Литвина вплутуватися в передвиборну бійку? І так далі і таке інше. Хто вже ладен поздоровити Володимира Литвина з його можливою новою якістю, так це Віктор Ющенко. Лідер блоку «Наша Україна» позитивно оцінив дану перспективу і в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна порадів можливості, що з’явилася у глави АП, «продемонструвати, що він дійсно може представляти сучасну українську демократію». За словами Віктора Ющенка, потрібно, щоб цей «позитивний знак поширився і на політичні процеси, і на виборчі перегони». «Мені б не хотілося, щоб влада використала ті механізми, які можуть дискредитувати будь-яку владу, в тому числі і використання адміністративного ресурсу, який стоїть на межі переслідування учасників політичних перегонів», — як завжди пишномовно зазначив голова «НУ». Мабуть, у плані репрезентації сучасної української демократії в розумінні пана Ющенка рівних йому самому не буде ще довго. Щодо того, чи позитивний це знак або який-небудь інший, висновки робити, судячи з усього, ще рано.

ДО РЕЧI: Лідер партії «Єдність», київський міський голова Олександр Омельченко відкидає авторство заяви про ніби згоду голови адміністрації Президента України Володимира Литвина очолити блок «За єдину Україну», поширене від його імені в Інтернеті. Учора в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна О. Омельченко розцінив цей факт як «чорний PR» і «моральний терор». О. Омельченко відзначив, що з повагою ставиться до В.Литвина і збирається обговорити з ним цей інцидент.

КОМЕНТАРI

Іншої реакції Володимира Литвина на пропозицію очолити блок «За єдину Україну» (крім негативної, висловленої «Дню» минулого четверга), учора, на момент здачі номера, не було. Цілком можливо, що за ці дні відбулися зміни у позиції голови АП, однак поки у вітчизняному політикумі циркулюють тільки версії про його наміри. Тому в коментарях експертів призначення Володимира Михайловича в екс-ТУНДРУ йдеться як про вельми ймовірний сценарій.

Ігор ЖДАНОВ, директор політико-правових програм Центру Разумкова:

— Майбутні парламентські вибори будуть найбільш значущою політичною подією для України. Визнання їх світовою спільнотою чесними, прозорими і демократичними — це на сьогодні пріоритетне завдання для нашої держави, з погляду як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Зовнішні виміри — це підтвердження на практиці нашого курсу на інтеграцію в Європейське співтовариство. Внутрішній чинник полягає у тому, чи зможемо ми провести вибори, які будуть свідчити про безповоротність проголошеного Україною стратегічного курсу на демократію і ринкову економіку.

Виходячи з цих чинників і необхідно розглядати пропозицію Володимиру Литвину очолити список блоку «За єдину Україну». Експерти пов’язують цей крок з монополізацією адмінресурсу саме даним блоком. Але відразу виникає проблема невідповідності багаторазових заяв Президента, який підписав указ про забезпечення і реалізацію прозорих, чесних і демократичних виборів, аналогічних заявам самого Литвина і тим неминучим використанням адміністративного ресурсу після його приходу до блоку «За єдину Україну». Як показав досвід попередніх виборів, адмінресурс використовується державними службовцями і чиновниками досить ефективно, що багато у чому зумовлює хід та фінал виборчих кампаній. Навряд чи у таких умовах міжнародні спостерігачі визнають об’єктивність виборів, навіть якщо глава президентської адміністрації піде у відпустку на період виборчої кампанії. Якщо Володимир Михайлович очолить виборчий список екс-ТУНДРИ, то це істотно ускладнить проведення виборчої кампанії для інших блоків і партій. Передусім це відчують співтовариші Віктора Ющенка.

Володимир МАЛИНКОВИЧ, політолог, директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень:

— Призначення Литвина лідером блоку «За єдину Україну» — це серйозна помилка. Але це питання ще остаточно не вирішене. Наскільки я знаю, Литвин ніколи не хотів очолювати яку-небудь політичну силу та взагалі активно брати участь у передвиборній кампанії. Після касетного скандалу він, на мою думку, відчуває себе вельми невпевнено і хотів би сконцентруватися на академічній діяльності. Я не уявляю главу президентської адміністрації у ролі сильного лідера політичного об’єднання, це буде тільки ослабленням блоку чотирьох і внаслідок цього — усього центру.

Якщо так буде тривати й далі, то передвиборна кампанія втратить будь-який інтерес. Зараз не вдасться зібрати у центрі пристойні сили, тому що вийшла досить безглузда ситуація, коли один блок очолює глава президентської адміністрації, а штаб іншого блоку очолює постійний представник Президента у парламенті. Розраховувати на приручення Ющенка не можна, оскільки у майбутньому парламенті Безсмертний і Плющ не зможуть на нього вплинути, і фракція НУ буде вести самостійну політику, орієнтовану на націоналістичні угрупування. А блок екс-ТУНДРА, який міг би мати певне політичне обличчя, зараз, якщо його очолить Литвин, це обличчя втрачає. Оскільки Литвин — політик поки без чітко вираженої ідеологічної позиції. Тому жодної «серйозної фізіономії» у блоку «За єдину Україну» не буде. Для всіх стане очевидним, що це пропрезидентська команда, зібрана з різних політичних сил, котрі не мають між собою нічого спільного. Цей блок може розраховувати тільки на адмінресурс. Отже великого успіху в екс-ТУНДРИ не буде.

Домінування блоку Ющенка може призвести до чергової політичної кризи, яку Президент програє точно. Щоб цього не сталося, необхідно формувати у центрі ще один блок, а можливо, й два, один з яких очолить прем’єр-міністр Кінах, а інший сформують зелені, трансформуючись з екологічного в антивоєнний, антиглобалістський рух. Тільки тоді у парламенті буде можливою центристська більшість.

Василь СТОЯКІН, політолог, Центр ринкових і соціальних технологій PRovider:

— Призначення Володимира Литвина співпадає з первинними заявами з цього приводу лідерів блоку «За єдину Україну», що список очолить хтось iз відомих українських вчених. Глава президентської адміністрації відноситься до широко відомих вчених у сфері історії політології. На мій погляд, це нормальний розвиток подій.

Литвин, безумовно, заєдинщиків «вишикує», що є надто позитивним моментом. Але є цілий ряд негативів, пов’язаних з тим, що внесення Литвина до списку аж ніяк не змінює імідж блоку та різногатункових вхідних у нього партій, і що сам Литвин не є публічним політиком. Так що це палиця з двома кінцями: з одного боку у блоці додасться дисципліни, а з іншого — особливих плюсів впровадження Литвина поки не дає.

Ця ситуація досить нетривіальна. Глава президентської адміністрації рано чи пізно повинен був змінити якимсь чином політичне амплуа, адже Леонід Кучма — Президент не вічний. Тобто, Литвину необхідно виходити у публічну політику, і запропонований варіант виходу досить логічний. Є, правда, один маленький недолік — екс-ТУНДРА може не подолати 4-відсотковий бар’єр.

Дмитро ЖИРЕНКО
Мар’яна ОЛIЙНИК, «День»
Газета: