У далекі вже радянські часи один солідний журналіст кожен свій новий матеріал через забудькуватість або за звичкою до штампів починав словами «з полів і ферм приходять хороші вісті». Чимало й у нинішнього уряду подібних «популяризаторів»? Та, на жаль, сьогодні хороші новини у сфері економіки потрапили до розряду дефіциту, і уряду дедалі важче зберегти кредит довіри. Найостанніше повідомлення Держкомстату в цій сфері: зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні в липні 2005 року становило 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а за підсумками січня-липня — 3,7%. Мінекономіки навіть припустило, що прогноз зростання ВВП може бути знижений із 8,2% до 6—6,5%. А чи буде і він реалізований? Як вважає керівник групи радників голови Нацбанку України (НБУ) Валерій Литвицький, нинішній показник зростання ВВП може покращитися всього до 5—5,5%.
У принципі, зниження темпів зростання економіки — це не лише проблема нашої країни. З нею стикається й увесь інший світ. Погано те, що в нас, особливо в уряді, про неї вважають за краще не говорити, вдаючи, що все йде добре.
Природно, в політиків поза урядом і при владі в цьому розумінні абсолютно різні завдання, оскільки одні набирають очки на критиці, а інші — аж ніяк не на проблемах, а виключно на досягненнях у роботі уряду. Перший президент України, лідер фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук робить на основі аналізу статистичних даних далекоглядні тривожні висновки. Відомий політик навіть не виключає втрат української незалежності, якщо країна наближатиметься до економічної кризи. «А справа до цього йде», — сказав Кравчук на прес-конференції в Луганську в п’ятницю. Якщо й надалі ціни в країні зростатимуть вдвічі та тричі, почнеться інфляція, вважає народний депутат. Тим часом вимоги відкрито та повно аналізувати роботу уряду з’являються вже не тільки з боку опозиції. Того ж дня, що й Кравчук, про це заявив голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Він вважає, що сьогодні економічна ситуація в Україні далека від стабільної. «Необхідно про це об’єктивно сказати, а не прикрашати ситуацію», — радив глава парламенту уряду.
Такі вимоги знаходять відгук і в частини уряду. Перший віце-прем’єр України Анатолій Кінах не задоволений оцінкою, яку дала сама собі виконавча влада за підсумками півроку своєї діяльності. «Особисто я не задоволений оцінкою, яку дала собі сама виконавча влада. На мій погляд, ця оцінка не зовсім об’єктивна. Не було зроблено висновків щодо багатьох тенденцій, які впливають на якісні параметри розвитку країни. А без цього дуже складно сформувати ефективну політику на друге півріччя», — засмучується віце-прем’єр, і можна зрозуміти, що займаючись, по суті, самокритикою, він звертається переважно до одного читача — Президента країни. До серйозних прорахунків Кінах зараховує відсутність великих інвестицій, а також хаос, виниклий у сфері середнього та малого бізнесу у зв’язку з відсіканням його від спрощеної системи оподаткування. На його думку, влада на цьому багато втратила, в тому числі певну кількість довіри... «Це мало стати предметом розмови при підбитті підсумків роботи уряду, — вважає друга людина в уряді, яка, схоже, не залишає думки стати першою, — а також те, наскільки сьогодні адекватний баланс між стратегією розвитку й тактикою споживання. Хоч як це сумно, сьогодні в нас переважає споживання. А ми повинні перейти на етап модернізації економіки, посилення інвестиційної політики. І не допускати зростання популістської складової»...
Добре Анатолію Кириловичу радити. Але якщо «вилити» із програмних положень і діяльності уряду популізм, то що ж тоді побачать громадяни країни в сухому залишку?
