Раптовий сплеск працездатності Верховної Ради дозволив прийняти низку важливих законів. Зокрема, в другому читанні й в цілому ухвалений закон про підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму («Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати 2010 року», широко відомий ще й як закон про підвищення соцстандартів).
Щодо цього питання в Раді утворилася явна антиурядова більшість, що складається з 254 депутатів. У тому числі від Партії регіонів — 172, від НУНС — 33, від комуністів — 27. «За» голосували також 19 литвинівців і троє позафракційних депутатів. Жодного голосу за цей багатостраждальний законопроект не дав БЮТ.
Чи варто радіти всім тим, хто потрапляє під дію нових стандартів? Думку урядової фракції висловив заступник міністра фінансів. За його словами, у держави немає коштів на підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. «Я хочу вас запевнити, що неінфляційних джерел фінансування цих витрат немає, — заявив він і пригрозив: — Оскільки для здійснення позик у таких сумах можливості немає, то забезпечити такі витрати можна лише за рахунок учителів, лікарів, працівників культури, закрити школи, клуби, дитячі садки в селах. Усього доведеться скоротити 1,6 мільйона посад у бюджетній сфері».
Якщо уряд здійснить свою погрозу й представить, а це він уміє, людям опозицію як «винуватця їхніх бід», то вчорашній ситуативній більшості під час виборчої кампанії доведеться не солодко. Проте ця погроза її не похитнула. Отже, середній місячний прожитковий мінімум із 1 листопада — 701 гривня, з 1 січня 2010 року — 825 гривень, з 1 квітня — 839 гривень, з 1 липня — 843 гривні, з 1 жовтня — 861 гривня, з 1 грудня — 875 гривень. Мінімальна заробітна плата з 1 листопада — 744 гривні, з 1 січня 2010 року — 869 гривень, з 1 квітня — 884 гривні, з 1 липня — 888 гривень, з 1 жовтня — 907 гривень, з 1 грудня — 922 гривні. Уперше, як і має бути, мінімальна зарплата обігнала мінімальний прожитковий рівень, що насправді є досить натягнутою межею бідності.
Звичайно, новоухвалений законопроект — нехай і досить слабка, але все ж якась сьогочасна допомога найбіднішим верствам населення. Але одночасно це — дуже чутливий удар по уряду й поки ще не існуючому бюджету майбутнього року. Проте вже зараз можна передбачити, що положення цього закону навряд чи будуть відображені в будь-якому бюджеті, що вийшов із рук уряду. Хіба що тягар верстки головного кошторису країни повністю візьме на себе Верховна Рада. Але тоді уряд навряд чи візьме на себе відповідальність за його виконання...
Мабуть, найвірнішим у цій ситуації виходом для уряду була б його негайна добровільна відставка, що робить неможливими наміри опозиції вимагати в нього звіту за підсумками роботи і що одночасно дозволяє вкотре озвучити тезу про політичні сили, які не працюють, а лише заважають уряду. Але, зізнатися, на такий крок може піти лише абсолютно безвідповідальний уряд, зацікавлений лише в перемозі свого лідера на майбутніх виборах. Адже зрозуміло, що ніяка нова, але тимчасова мітла сьогодні не в змозі різко змінити ситуацію в економіці в кращий бік. Лише безумовному переможцю на виборах будуть під силу всі ті непопулярні реформи, що належить пережити нашій країні.
Виступаючи на засіданні Консультативної ради з питань іноземних інвестицій, Президент Віктор Ющенко підкреслив, що на сьогодні найбільшим ризиком для України є «питання слабких державних фінансів». За його словами, нинішній дефіцит держбюджету разом із прихованим дефіцитом складає близько 120 —130 мільярдів гривень. «По суті, це 50% бюджету-2009. І це ключовий виклик для цін та для стабільності як такої — я маю на увазі й соціальну стабільність, і політичну», — пояснював Президент. «Ми маємо, по суті, один із найнеякісніших бюджетів — бюджет політичний, а не економічний, — зауважив він і продовжив: — Очевидно, що рівень виконання бюджету буде катастрофічно низьким, і при такому бюджеті ключові соціальні програми, я не сумніваюся, будуть поставлені під ризик виконання». На думку Президента, реалізації соціальних програм, записаних у бюджеті, загрожуватиме низький рівень виробництва в країні, що стримується неправильною податковою політикою уряду. Ющенко вкотре навів відповідні цифри: 12 мільярдів зібраних авансом податків, а також 20 мільярдів гривень невідшкодованого ПДВ. «Це два ключові чинники, що призводять до «охолодження» економіки. Це кризова політика», — заявив Президент, поклавши відповідальність за це на прем’єр-міністра та коаліцію. «Я вкотре повторюю: вийти сьогодні ефективно з кризи — значить провести глибокі радикальні реформи», — підкреслив Президент.
