Лобіст — зовсім не злочинець. Це людина, що добре вирішує питання. Як відомо, до приватизації деяких підприємств суднобудівної промисловості є претензії, і народному депутату, президенту Асоціації «Укрсуднопром» Василю Гуреєву є про що поговорити з новим головою Фонду держмайна Валентиною Семенюк...
Учора Верховна Рада напрочуд одностайно ухвалила безпрецедентне для нової ринкової України рішення: дала згоду на призначення члена Соцпартії Валентини Семенюк головою Фонду державного майна. «За» проголосували 313 із 430 депутатів. Ніхто не проголосував «проти» та ніхто не утримався. Це означає, що основні парламентські власники та інвестори, а також їхні представники, проголосували «за». Отже, народний депутат чотирьох скликань В. Семенюк залишає залу під куполом на вулиці Грушевського і переселяється до затишного кабінету на тихій вулиці Кутузова.
Виступаючи перед народними депутатами, постійний представник Президента в парламенті Сергій Соболєв нагадав, що Семенюк тривалий час очолювала спеціальну контрольну комісію парламенту з питань приватизації.
Якими були її перемоги на цій посаді? Автор може свідчити, що Валентина Петрівна активно протидіяла методиці продажу таких гігантів, як «Криворіжсталь» та «Укррудпром», активно опонувала владі буквально в усіх її приватизаційних починаннях. Особливо успішною була «війна» Семенюк із будівельними інвесторами столиці, які не без підтримки мерії та без згоди мешканців мали намір «прикрасити» центральні вулиці Києва надбудовами-мансардами. У відповідь на звернення народного депутата Семенюк Конституційний Суд дещо охолодив нахаб і захистив права власників квартир також і на належні їм згідно з законом підсобні приміщення будинків, включаючи горища... Словом, у цьому випадку соціаліст Семенюк принципово та безкомпромісно виступила на захист священної приватної власності.
І це, безумовно, обнадіює також і у світлі її призначення на Фонд держмайна, який лише на вигляд є аполітичною державною конторою з продажу держоб’єктів. Діяльність Фонду можна розглядати ще й як один із найважливіших індикаторів державної політики, спрямованої на підтримку у країні соціального миру та плекання архіважливого для цієї мети середнього класу.
Представляючи парламенту нового призначенця, постпред Президента відзначив, що сьогодні основними завданнями у сфері приватизації є розробка та прийняття закону про Фонд держмайна, а також нової концепції програми приватизації та управління державним майном. Із цим, звичайно, не можна не погодитися. Названі завдання справді є стратегічними. Але водночас чи не упустив постпред деяких інших нинішніх цілей ФДМУ?
По-перше, йому доведеться чи то провести, чи то покінчити (хоча б шляхом оголошення остаточного списку об’єктів) із реприватизацією (хоч які б інші імена присвоювала цьому процесу влада). І, по-друге, зайнятися, нарешті, наповненням бюджету: знайти серед малих і середніх підприємств України власності на сім мільярдів гривень. Причому реального часу на це залишилося трохи більше, ніж півроку.
Порожній бюджет, невиконані соціальні обіцянки — це програш на виборах. Тож не виключено, що на розпродаж у нинішніх умовах виставлятимуть не лише «дрібниці», а й об’єкти на зразок «Укртелеком». Другим суперзавданням голови Фонду стає залучення іноземних інвесторів, для чого їм треба продемонструвати повну прозорість Фонду, його вміння створювати рівні умови для всіх інвесторів. А також важлива незалежність ФДМ від усіляких ідеологічних химер.
