Білий дім заявляє, що його стратегію протиракетної оборони підтримують Італія, Іспанія та Польща. Однак більшість лідерів європейських держав занепокоєні тим, що втілення американського плану створення протиракетної парасольки може призвести до нової гонки озброєнь. Президент Франції Жак Ширак вважає договір з ПРО від 1972 року «основою спільної безпеки». Він наполягає на необхідності скорочення ракетного арсеналу незалежно від розвитку протиракетної оборони. Скептично ставиться до американських ініціатив і канцлер ФРН Герхард Шредер, який наполягає на залученні до обговорення пропозицій США ширшого кола країн, зокрема Китаю та Росії. Його позицію поділяє Генеральний секретар НАТО. «Врешті-решт, це СРСР та США підписували 1972 року договір з ПРО. Впродовж останніх місяців я спілкувався з президентом Путіним і знаю, що він готовий до переговорів і багато його думок збігаються з позицією американського президента», заявив Джордж Робертсон. Однак напередодні зустрічі американського та російського президентів у Словенії радник Володимира Путіна Ігор Сергеєв заявив, що позиція Москви «незмінна й категорична». Росія вважає доцільним дотримуватися договору 1972 року, повідомляє Сі-Ен-Ен.
Обговорювали на саміті в Брюсселі й питання розширення НАТО. В результаті чотиригодинних закритих переговорів було вирішено, що детальніше це питання розглядатиметься наступного літа на саміті в Празі. Наразі кандидатами на вступ до Альянсу є дев’ять країн. Спостерігачі вважають, що найбільше проблем зі вступом матимуть Литва, Латвія та Естонія через їхнє безпосереднє сусідство з Росією. Особливого розгляду потребує й питання підготовки країн-кандидатів. Так, Польща, Чехія та Угорщина, що вступили в НАТО 1999 року, виявилися майже непідготовленими до членства в Альянсі через невідповідність натівським військовим стандартам.
