У заяві прес-центру, переданій УНІАН, підкреслюється, що останнім часом деякі засоби масової інформації в грубій упередженій формі висвітлюють діяльність Генеральної прокуратури, нагнітають інсинуації навколо Генерального прокурора Михайла Потебенька.
Генеральний прокурор не допустить «будь-якого тиску на Генпрокуратуру», а також «огульної критики на адресу Президента України».
У зв’язку з цією заявою виникає два запитання: по-перше, хто саме в нашій правовій державі дозволяє собі чинити тиск на Генпрокуратуру, який не допустить Михайло Потебенько? Можливо, прокуратурі варто назвати імена, щоб отримати від преси підтримку замість «інсинуацій»?
По-друге, якщо йдеться про те, що «всю діяльність прокуратури буде спрямовано на ствердження верховенства закону», то чи означає це, що раніше на це було спрямовано не всю її діяльність? І ще — чим саме займалася прокуратура і де гарантії того, що вона знову не розриватиметься між «ствердженням верховенства закону» і... чимось іншим? Частково відповідь на це запитання дана — прокуратура «не допустить огульної критики Президента». Це, мабуть, і є частина її «іншої» діяльності. Адже для звичайної прокуратури важливі не особистості і захист від «огульної критики», а така скучна річ, як законність....
