АНСАМБЛЬ НКВС. 28 вересня газета «Известия» повiдомила: «По инициативе Л.П.Берия создан ансамбль песни и пляски НКВД Союза СССР. Состоялось первое выступление ансамбля. Большая программа скомпонована в обозрение «По родной земле». Тема его — жизнь счастливой родины, неусыпно охраняемой чекистами и пограничниками». Режисером тiєї програми був Сергiй Юткевич, художником — Петро Вiльямс, балетмейстерами — А. Мессерер и К. Голейзовський, хормейстером — Олександр Свєшников. При ансамблi був також драматичний колектив, яким керував один iз корифеев МХТ — Михайло Тарханов. Ролi прикордонникiв виконували Леонiд Князев и Юрiй Любимов.
ФАНТАСАУНД. 13 листопада Уолт Дiсней випустив фiльм «Фантазiо» з новим стереоскопiчним записом звуку («Фантасаунд»).
«ЄВРЕЙ ЗЮСС». У груднi одночасно у 66 кiнотеатрах Берлiна на екрани вийшов нiмецький пропагандистський фiльм режисера Фейта Харлана «Єврей Зюсс» за романом Лiона Фейхтвангера. Iдея фiльму належала особисто Геббельсовi. В основi фiльму — iсторичнi подiї. В XVIII столiттi у герцогствi Вюртембергському мешкав банкiр Зюсс, який допомагав монарховi Карлу-Олександровi добувати кошти на державнi та приватнi витрати. Пiсля раптової смертi герцога вюртембергськi громадяни вирiшили розправитись з герцогським фаворитом. Зюсс був вiдданий пiд суд за зловживання владою. Його засудили до смертної кари i всiм євреям було наказано залишити межi Вюртемберга. Гiммлер видав наказ, за яким його мали дивитися всi полiцаї, причому в колi сiм’ї. Показаний у листопадi цього ж року наглядачам Дахау, вiн одразу «надихнув» їх на «подвиги»: пiсля сеансу було замордовано 500 в’язнiв-євреїв.
1941
ДЕРЖПРЕМІЯ. 15 березня Постанова Ради Народних Комiсарiв Союзу РСР про присудження Державних премiй за видатнi роботи в галузi мистецтва i лiтератури (за 1940 рiк). В галузi театрально-драматичного мистецтва Премiю другого ступеню в розмiрi 50 000 карбованцiв присуджено Бучмi Амвросiєвi Максимiлiановичу — народному артистовi УРСР, артисту Київського ордена Ленiна драматичного театру iм. I. Франка. В галузi драматургiї премiю першого ступеню в розмiрi 100 000 карбованцiв присуджено Корнiйчуку Олександровi Євдокимовичу за п’єси «Платон Кречет» i «Богдан Хмельницький». Нагороджені також Перший державний український театр iм. Т. Г. Шевченка за спектакль «Емiлiя Галотi», Волинський обласний театр за спектакль «Єгор Буличов та iншi», Полтавський театр iменi М. Гоголя за спектакль « Бронепоїзд 14-69».
МАТІНКА КУРАЖ. 19 квiтня прем’єра вистави «Матiнка Кураж та її діти» Брехта у Цюриху.
1942
МАТЧ СМЕРТІ. 22 червня у Києві, на стадіоні, що на вулиці Керосинній (нині стадіон «Старт») німецько-фашистська окупаційна влада організувала матч між збірною «Люфтваффе» та футболістами київського «Динамо». Динамівці виграли матч з рахунком 5:3. Переможці розстріляні.
ФРОНТ. 24–27 серпня перша публiкацiя п’єси О. Корнiйчука «Фронт» в газетi «Правда». У вереснi в Москвi вiдбулася нарада про постановку п’єси «Фронт» О. Корнiйчука. 5 листопада прем’єра вистави одночасно відбулася у Москвi в Малому театрi (режисер I. Судаков), і у Московському Камерному театрi (евакуйованому в Барнаул) у постановцi О. Я. Таїрова; 7 листопада — у м. Семипалатинську (Київський державний ордена Ленiна академiчний український драматичний театр iм. I. Франка , режисер Г.Юра) і далі.
1943
«МУХИ». 3 червня в окупованому Парижі вiдбулася прем’єра вистави «Мухи» Ж.-П. Сартра у постановці Шарля Дюлена. Потрапивши у 1940 році до табору, Сартр написав у таборі також різдвяну містерію «Баріона, або сін Грома».
«ЖИТТЯ ГАЛІЛЕЯ». 9 вересня прем’єра вистави «Життя Галiлея» Брехта у Цюріху.
«КИЕВ-ГРОСС-ОПЕР». Для культурного відпочинку окупаційної влади у Києвi створено «Киев-Гросс-Опер», де головним диригентом був Вольфганг Брюкнер.
1944
УТТ. 13 травня Постанова Ради Народних Комiсарiв УРСР i Центрального комiтету КП(б)У «Про утворення українського театрального товариства».
ЗАБОРОНА НА ПРОФЕСІЮ. 4 вересня Французький комiтет визволення друкує список режисерiв, позбавлених права на професiю за співробітництво з окупантами (серед них був і Марсель Карне).
КОНЦТАБІРНЕ КІНО. У концтаборi Дора, що поблизу Бухенвальда, вiдкрився кiнотеатр для в’язнiв, якi працювали на ракетну промисловiсть.
1945
«ІВАН ГРОЗНИЙ». 20 січня у Москві, в кінотеатрі «Ударник» відбувся перший громадський перегляд першої серії стрічки Сергія Ейзенштейна. Наступного року Постановою РНК СРСР Ейзенштейну присуджена Державна премія за фільм. За декілька днів по тому режисер опинився в Кремлівській лікарні.
«КОЛЬБЕРГ». 30 сiчня у фортецi Ла-Рошель і у Берлiнi вiдбулась подвiйна прем’єра останнього монументального фiльму Третьої iмперiї — «Кольберг» режисера Фейта Харлана. Ця картина була створена за наказом Геббельса для мобiлiзацiї населення на боротьбу.
ЛУКІНО ВІСКОНТІ. 30 січня 1945 року у щойно звільненому Римі Лукiно Вiсконтi, граф дi Модроне (1906–1976), здійснив свою першу театральну постановку «Жахливі батьки» Жана Кокто і в той же час став першим iталiйським режисером, який увiв не в теоретичний, а в практичний обiг такi поняття, як «ансамбль», «режисерський задум», «сценографiчне вирiшення вистави». Невдовзі Вісконті заснував свою трупу «Компаніа», силами якої здійснив постановки вистав «Евридика» Ж. Ануя, «Трамвай «Бажання» Т. Уільямса, «Весілля Фігаро» Бомарше та інші. З 1954 року він почав ставити оперні вистави за творами Белліні, Верді, Доніцетті, Пуччіні, Ріхарда Штрауса.
ТЕАТР В ЕМІГРАЦІЇ. У другiй половинi травня українськi актори, якi по закiнченнi вiйни опинилися у Ляндецькому таборi в Австрiї, створили український театр, який 17-го червня показав першу свою виставу — концерт-ревю. Трупу очолював Ю. Кононiв. 20 червня у мiстi Зальцбург (Австрiя) українська акторка Ганна Совачева створила український театр, який 25 липня показав першу виставу, що складалася з трьох одноактiвок: «Панiка», «Кiнець любовi» i «Бувальщина». Заходом режисера В. Блавацького та акторiв, зокрема колишнiх членiв ансамблю «Заграва», створено в найбiльших емiграцiйних скупченнях Авгсбург — Регензберг Об’єднання Митцiв Української Сцени (ОМУС), що його очолив В. Блавацький. 12 червня 1946 року відбулося вiдкриття українського театру у новоствореному таборi «Орлик» у Берхтесгаденi. У Парижi створено «Український театральний ансамбль» пiд керiвництвом Чайки i Днiпрового.
(Початок див. у «Дні» від 28.01. Далі буде)
