Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Прощавай! Ти залишаєшся з нами

10 липня, 1997 - 00:00

Здавалося б, коли помирає хороша людина, баланс хорошого й поганого у світі має зменшуватися адекватно зарядові доброти цієї людини. Цього не відбувається. Спрацьовує ефект далекої зірки - вона згасла, а світло від неї йде тисячі й тисячі років. Так само і з хорошими людьми - їх уже немає, а їхнє душевне тепло і далі зігріває людські серця. І робить їх добрішими, а світ - кращим.

Учора наша редакція прощалася з дуже хорошою й доброю людиною - редактором відділу культури Віталієм КОЦЮКОМ. Нагадаємо, що хоча від дня трагедії минуло понад два тижні, досі так і невідомо, що ж сталося тієї горезвісної ночі з 23 на 24 липня. Правоохоронні органі дотримуються практично єдиної версії - нещасний випадок. Конкретно - ураження електричним розрядом.

Хоча багатьох насторожує те, як сквапно було висунуто цю версію - навіть без проведення експертиз. Та й, власне, досі навіть місце трагедії не встановлено. "Не в'яжуться" тут і такі факти: тяжка травма голови у Віталія Коцюка, зникнення документів. До речі, про документи. Минулої п'ятниці у редакцію газети "День" звернулася жінка, котра займається торгівлею на одному з київських базарів. Вона запропонувала купити зниклі документи журналіста. За її словами, документи (паспорт і ряд матеріалів) їй запропонував один з покупців.

Нагадаємо, що сам Віталій Коцюк, уже перебуваючи в київській обласній лікарні, заявив, що коли він повертався з роботи додому в Боярку, на нього напали невідомі йому особи. Ті, воліючи замести сліди пограбування, облили його горючою рідиною й підпалили.

Попри те, що спливло стільки часу, жодну з версій правоохоронні органи переконливо не довели, і не спростували. Виступаючи на траурному мітингу, головний редактор газети "День" Лариса Івшина сказала: "Правоохоронні органи не тільки не можуть захистити громадян, часто вони при трагічній загибелі людини не можуть чітко пояснити, що ж сталося".

Тож ми звертаємося персонально до міністра внутрішніх справ пана Кравченка: поясніть нам, будь ласка, чому загинув наш колега? У своє запитання ми вкладаємо біль родичів і близьких тих загиблих, котрі не були журналістами і трагічна загибель яких не мала громадського резонансу. Але й вони були єдиними і неповторними, як і наш Віталій. І їх також не стало.

Попрощатися з Віталієм Коцюком прийшло дуже багато людей. Ми вдячні їм за те, що вони поділили горе з родиною нашого товариша, з нами.

Особливу вдячність редакція газети "День" висловлює колективам газет "Голос України", "Київські Відомості", "Всеукраїнські відомості", телеканалів і телепрограм "Інтер", ТСН, "Вікна", "1 + 1" за моральну підтримку у зв'язку з непоправною втратою.

Головному редакторові газети "День" Івшиній Л. О.

Звістка про загибель редактора відділу культури газети "День" Віталія КОЦЮКА сповнило нас відчаєм.

Пішла з життя інтелігентна, порядна людина, чудовий журналіст, талановита особистість.

Ця втрата, на жаль, непоправна.

Ми поділяємо Ваше горе і горе родини КОЦЮКА.

Тужимо разом з Вами.

Колектив редакції "Аргументы и факты Украины"

Колектив редакції газети "День"
Газета: