Учора Верховна Рада схвалила («за» 270, «проти» 0) висновки та пропозиції бюджетного комітету до проекту закону про держбюджет на 2006 рік. Відтепер вони стали її бюджетними висновками, а тому обов’язковими для уряду. Але одночасно це означає, що представлений урядом проект бюджету прийнятий у першому читанні. Тепер уряд повинен доопрацювати проект і ще раз дати його почитати парламентаріям. Правим виявився лідер фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук, який передбачав напередодні результативне голосування як по бюджету, так і по законопроектах, необхідних для вступу до СОТ.
Екс-президент відзначив, що нинішня бюджетна дискусія після продажу «Криворіжсталі» пожвавилася та набула нових рис. І дійсно, якщо раніше негласна депутатська «моральна пристойність» вимагала, щоб паралельно з пропозиціями до витратної частини бюджету вносилися нехай і нереальні, але все ж доповнення до частини прибуткової, то тепер кожен хоче щось «безкоштовно» увірвати від криворізьких мільярдів. І, треба визнати, навіть наближення виборів дещо відсунуло на другий план особисті бізнес-амбіції народних обранців. Тепер кожен здобуває не гроші, а голоси.
Схоже, в цьому непогано досяг успіху БЮТ. Учора його прихильники пікетували Раду, вимагаючи використання шалених грошей, «які звалилися» (за словами спікера парламенту Володимира Литвина) на Україну, на компенсацію втрачених внесків у Ощадбанку колишнього СРСР. При цьому Тимошенко не може не враховувати того, що в цьому випадку гроші одразу ж виплеснуться на ринок і можуть сприяти зростанню інфляції та знеціненню української валюти — в школі прем’єрства, яку вона пройшла, ці ази популярно викладаються й навіть легко освоюються такими здібними учнями. Але зараз усі уроки забуто... тому що це вже проблеми іншого уряду.
Цілком об’єктивну оцінку нинішньому бюджетному процесу дав лідер Української народної партії Юрій Костенко: «Як поведуть себе фракції напередодні виборчої кампанії (при обговоренні бюджету. — Авт.) ? Кожна рватиме на собі сорочку «захисника вітчизни» й голосуватиме так, як це буде потрібно для виборчої роботи, а не для інтересів української держави».
Розходження між урядом і бюджетним комітетом парламенту, що звільнився від впливу Петра Порошенка, на перший погляд не такі вже й великі. За словами Литвина вони стосуються, зокрема, питань місцевих бюджетів, яким парламент пропонує додати сім— вісім мiльярдiв гривень (а скільки в результаті додасться голосів у відповідної партії, яка одержує таким чином вдячних прихильників у вертикалі місцевих рад?), а також фінансування агропромислового комплексу, куди депутати пропонують спрямувати 10% витратної частини бюджету (і після цієї бюджетної позиції, яка, можливо, буде виграна спікером, доречне аналогічне запитання). Не випадково ж «народники», що мають сьогодні досить непоказний рейтинг, претендують на заповітні 35%, які, на думку Литвина, дадуть їм можливість очолити наступний уряд.
Тим часом нинішній уряд, схоже, готовий до бюджетного протистояння з парламентом. Про це говорив, виступаючи при обговоренні бюджету, міністр фінансів Віктор Пинзеник. «Уряду запропоновано збільшити дефіцит бюджету у вісім разів порівняно з поданим нами проектом. Таке зростання дефіциту відбудеться за рахунок збільшення витрат на 73 млрд. гривень... Ми розпочинали розгляд бюджету з дефіцитом 9,9 млрд. гривень, зараз маємо критичний розмір дефіциту — дефіциту, з яким країна вижити не зможе. Для його покриття не вистачить коштів від приватизації кількох комбінатів «Криворіжсталь», — заявив міністр. На його думку, підготовлені бюджетним комітетом висновки та пропозиції закладають основи для можливого подальшого протистояння при роботі над бюджетом, оскільки уряд не має права внести проект бюджету на друге читання «з таким дисбалансом і серйозною загрозою фінансової дестабілізації країни». Пинзеник передбачив, що уряд буде вимушений «внести на друге читання проект держбюджету, який повинен відрізнятися від запропонованих висновків комітету в частині балансу прибутків і витрат».
Перший заступник голови бюджетного комітету Людмила Супрун дуже різко відреагувала на заяву міністра фінансів і стверджувала, що вона не відповідає дійсності. Вона підкреслила, що уряд не хоче працювати над законопроектом про державний бюджет, оскільки збирається управляти бюджетними коштами аналогічно з бюджетом 2005 року. Проте різка відсіч «бюджетним ласощам» з боку уряду все ж мала свою дію, й бюджетний комітет погодився стримати апетити. Супрун сказала, що комітет схвалив пропозицію Президента залишити рівень дефіциту держбюджету на рівні, передбаченому бюджетною резолюцією — 2% від ВВП. Це, на її думку, дасть можливість отримати додаткові надходження в прибуткову частину держбюджету в розмірі приблизно 500 млн. гривень. Схоже, уряд виграв і цей раунд.
Не випадково спікер залишився надто незадоволеним. «Судячи з того, як уряд ставиться до підготовки бюджету, є чітке переконання, що цей бюджет, який запропоновано Верховній Раді, запропоновано таким чином, щоб Верховна Рада цей бюджет не приймала», — сказав учора Литвин, виступаючи в парламенті. За його словами, таким чином, створюється можливість перекласти провину за провал бюджетного процесу на Верховну Раду. Проте, незважаючи на продемонстровану задирикуватість, вона насправді з самого початку пішла на повідку в уряду та погодилася, всупереч Бюджетній резолюції, розглядати бюджет без Державної програми соціально-економічного розвитку й Програми приватизації. У цьому випадку «країна витрачатиме кошти, не знаючи власних пріоритетів», — сказав «Дню», коментуючи хід бюджетного процесу, лідер Республіканської партії Юрій Бойко. На його думку, в результаті фінансові ресурси країни знову буде розпиляно, тоді як «відчутних проривів у важливих для економіки галузях можна досягнути лише шляхом концентрації інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів у кількох стратегічно важливих напрямках, а їх зараз не визначено». А ось керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький у розмові з «Днем» відзначив, що задоволений консенсусом, який починає складатися між урядом і парламентом у забезпеченні «інфляційної безпеки країни» і в тому, що дефіцит бюджету повинен використовуватися виключно на розвиток економіки.
