Вчора Президент України Віктор Ющенко проводив нараду стосовно координації дій усіх органів держвлади й політсил у форматі консультацій у телефонному режимі, причому окремо з кожним учасником — прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, керівником Верховної Ради Володимиром Литвином, головою Національного банку Володимиром Стельмахом і лідером опозиції Віктором Януковичем. Головні теми консультацій — газові домовленості, досягнуті у Брюсселі відносно модернізації ГТС України, виконання умов МВФ для отримання чергового траншу й ситуація у банківській сфері. Власне, порядок денний перекочував на понеділок із п’ятниці, коли така сама, але нетелефонна нарада не відбулася. Однак теми для обговорення з урахуванням політичних обставин були дещо підкореговані й уже не обмежувалися наміром, за словами прес-секретаря Президента Ірини Ванникової, «поставити крапку в справі поновлення роботи місії МВФ в Україні».
Цієї крапки як і раніше немає, як не видно й особливого прагнення дружно працювати в цьому напрямі. Більш того, з’явилася небезпека перебоїв у роботі українського парламенту. Закінчилися 100 днів, відведених опозицією уряду для організації протистояння кризі, й Партія регіонів учора розглядала можливість перенесення акцій протесту з регіонів до Києва, а також участі (неучасті або навіть блокування) в роботі парламенту.
Провідна урядова партія трішки засмучена з цього приводу, та й акцію регіоналів вважає явно невдалою. Тому вона перестерігає опозицію. За словами лідера фракції БЮТ Івана Кириленка, блокувати в парламенті розгляд урядових антикризових законопроектів не треба, оскільки в них враховані пропозиції, які неодноразово «звучали в сесійній залі». Кириленко закликав не політизувати питання поновлення співпраці з МВФ «і не приділяти надмірної уваги, якої він політично не заслуговує». Як вважає Кириленко, до 1 квітня необхідно ухвалити антикризові закони, аби «відновити довіру до України та співпрацю з міжнародними фінансовими інститутами».
У цій дискусії дуже цікаву позицію зайняв голова Верховної Ради Володимир Литвин. З одного боку, він проти блокування роботи парламенту, оскільки вважає поновлення його діяльності своєю персональною заслугою перед народом України. Аби не допустити «прогулів» парламенту, він навіть обіцяє регіоналам сприяння у прийнятті їхньої антикризової програми. «Давайте цю програму, завтра ми її приймемо... Якщо нинішній уряд не знає, не може, і є люди, які краще знають і можуть, авторство залишиться в історії», — підсумував спікер. Він не заперечує і проти одночасного проведення парламентських і президентських виборів: «Будь ласка, вносьте постанову, я думаю, що вся Верховна Рада за такий спарений підхід проголосує».
А ось як член коаліції, якій досі не вдалося заспокоїти країну пакетом антикризових заходів, Литвин виглядає дещо розгубленим. «Я особисто не хочу, щоб ця програма приймалася, тому що там набір слів іде — знайти резерви, засукати рукава по саму шию й почати активно працювати, — каже він, хоч і не упускає нагоди заробити пару балів і для себе: — Але я розумію, що боротьба точиться не за те, щоб вивести країну з кризи, а за те, щоб заступити одне одного при владі».
Президент країни Віктор Ющенко обіцяє антикризовим законам уряду підтримку фракції НУ-НС, але при цьому висуває і свій пакет — абсолютно новий антикризовий меседж для українців. Він вважає, що одним із методів боротьби з економічно-фінансовою кризою може стати реформування публічної влади. У результаті, на його думку, місцева влада має стати ключовою в системі самоврядування.
У БЮТ вважають, що президентський пакет не має жодного «власне антикризового законопроекту». Як упевнений заступник лідера цієї фракції Андрій Кожемякін: «Там є всілякі вибори президента, навіть дуже серйозний твір пана Кріля про вибори місцеві. Багато законів, а що до подолання кризи, турботи про пенсіонерів, турботи про громадян України — там її немає».
І дійсно, чи час зараз вдаватися до тривалої конституційної дискусії? Колишній заступник голови Національного банку України Сергій Яременко попереджає: треба поспішати вирішувати економічні питання. Він побоюється, що українські підприємства, які не одержують кредитної підтримки, вже до вересня можуть зупинитися. Втім, дані з українського фондового ринку цю думку підтверджують не повністю. Як сказав «Дню» голова Інформаційно-аналітичного центру «Форекс-клуб» Микола Івченко, справи в країні не такі вже й сумні. Експортери хоч і в менших об’ємах, ніж раніше, але все ж можуть кредитуватися. Найгірша, на його думку, ситуація в будівництві, яке справді дуже залежить від кредитування. Там вересень може стати критичною межею. А ось сільське господарство поки що виживає і навіть трохи нарощує свої показники.
