На початку цього тижня відоме подання В. Ющенка Л. Кучмі про усунення Вадима Долганова з посади президента Національної телекомпанії мало продовження. В понеділок прес-секретар КМ Наталя Зарудна заявила, що «всі члени уряду збираються підписати звернення до Л. Кучми з проханням розглянути «недоторканність» посади президента Національної телекомпанії». Цього разу аргументація КМ полягала не лише в попередній упевненості прем’єра в тому, що В. Долганова слід усунути за те, що УТ-1 неправильно висвітлює діяльність уряду. Наталя Зарудна, кажучи про роботу НТКУ, заявила, що ця компанія «перетворилася на арену нападів на уряд і захисту окремих інтересів певних кіл», що не є інтересами держави та народу України.
Н. Зарудна, особливо не вибираючи виразiв, заявила, що В. Долганов «уже не захищає Президента». Вона зазначила, що нині рейтинг Національної телекомпанії є найнижчим за весь період незалежності України, «тобто це працює проти Президента, й Президент це добре знає».
Н. Зарудна, наполягала на тому, що всі інформаційні матеріали про діяльність уряду й особисто прем’єра Віктора Ющенка, що вийшли за останні місяці на УТ-1, «цілковито підпадають «під один з основних постулатів геббельсівської пропаганди»: «Чим жахливішою є брехня, тим швидше її почують, чим частіше її повторюєте, тим більше людей у це повірить». Прес-секретар КМ, нарешті, також нагадала обгрунтування профільного комітету парламенту необхідності звільнення В. Долганова, в якому йшлося про те, що НТКУ «не виконує основної функції — не дає можливості платникам податків за їхні гроші отримувати об’єктивну інформацію».
Водночас Вадим Долганов виступив з блискавичною відповіддю Кабміну, звинувативши його в «бажанні заткнути рота журналістам, поставити хрест на свободі слова в Україні».
Питання ж, що може бути цікавим для громадськості, яка із цікавістю спостерігає за дискусією в стилі «сам дурень», має такий вигляд: що далі? Так, за всіма законами функціонування ЗМІ в демократичних суспільствах, пряме втручання держорганів у їхню діяльність є неприпустимим. Однак для України існує маленька, але істотна поправка: йдеться про державне ТБ, яке в нашій країні має абсолютно особливий статус, що не має аналогів у цивілізованому світі, не є ні неупередженим розповсюджувачем офіційної інформації, ні подібністю Суспільного ТБ, з його головною політичною функцією забезпечення плюралізму думок. Так, спасибі профільному комітету ВР — він підкинув нашому Кабміну хоча б одне адекватне формулювання, з яким, кажучи повсякденною мовою, не соромно говорити з Президентом і народом про такий відповідальний момент, як усунення з посади президента НТКУ: навряд чи хтось не погодиться з тим, що Національна телекомпанія не є нині джерелом об’єктивної інформації. Все ж інші так звані аргументи, зокрема й нижчепоясні звинувачення в «геббельсівській пропаганді», саме — й лише! — щодо діяльності уряду, — це, м’яко кажучи, спрощення проблеми. При тому, що в складі Кабміну, взагалі-то, є й віце- прем’єри з гуманітарної політики з безліччю радників, і Держкомінформполітики і т.ін. І ця нездатність дати професійну, грамотну оцінку діяльності НТКУ й особисто її керівника — теж дуже яскравий показник професіоналізму нашого уряду, зокрема й у інформаційній сфері.
Головне — в іншому: персоніфікуючи «суспільне зло» в особі Вадима Долганова, Кабмін за понад рік свого існування так і не запропонував концептуальних основ реформування державного ТБ.
І навряд чи виправданням цьому може бути відома всім несамостійність у інформаційній сфері Кабміну та відоме всім «фрондерство» телечиновників, що випливає з тієї ситуації «двовладдя» в нашій системі виконавчої влади. Так, навряд чи об’єктивний спостерігач міг би передбачити результат, з яким могли б бути втілені в життя пропозиції того ж Держкомінформполітики щодо реформування держТБ (до речі, про концепцію розвитку інформаційного простору країни, про систему інформаційної безпеки тощо — знову всі зовсім забули, в запалі явно не лише політичних пристрастей, а й iз тверезим розрахунком, що походить від цілком конкретних інтересів і абсолютно неможливих за теперішніх часів політичних компромісів). Проте чи гідно уряду боротися проти підзвітного йому ж (формально) держчиновника, не виступаючи з пропозицією про структурні перетворення всієї інформаційної структури, зокрема й держТБ? Із чим, власне кажучи, нині намагаються знову апелювати до суспільства? З черговим «Геть...», «Долой...»? А головне — сподіваючись на який результат? Окрім, звичайно, відповіді на зразок «зуб за зуб» на те, що відбувається навколо постаті самого Ющенка, до речі, не без зусиль його ж «соратників», яким піар-істерія навколо можливої відставки прем’єра виявилася набагато потрібнішою, ніж системні та кардинальні кроки для зміни наявної політичної, економічної та інформаційної практики. Адже майбутні парламентські вибори виборами, як і адміністративний ресурс або піар- розкрутка Віктора Андрійовича як бажаного лідера опозиції. Але те, що й нібито реформатори збираються «виїжджати» виключно на апеляції до ірраціонального в суспільстві, замість абсолютно реальних і конкретних, прозорих і публічних кроків — зокрема й через створення умов для залучення до участі до цього процесу «маленьких українців» — може свідчити лише про дві речі: чи то про непрофесіоналізм, чи то про нещирість заявлених цілей.
А з держТБ робити щось терміново треба — це правда. Й не лише тому, що ніяка Рада Європи не повірить у наші демократичні перетворення за наявності такого маніпулятивно-пропагандистського монстра під покровом «слуги суспільства» — держави. А передусім тому, що скоро вже й самі громадяни країни остаточно перестануть вірити своїй державі з такими її реформами і з таким телебаченням. Робити щось треба... Але чи не слід спочатку політично визначитися — що саме? А потім уже, під політичну концепцію, шукати й менеджерів? Як це робиться зазвичай у ефективних управлінських системах. .
ДО РЕЧІ
За повідомленням агентства Інтерфакс-Україна, Національна телекомпанія України подасть позов до суду на прес- секретаря прем’єр-міністра України Наталю Зарудну і газету «Україна молода». Як повідомили в прес-службі НТКУ, з погляду президента компанії Вадима Долганова і фахівців правового управління НТКУ, «Н.Зарудна і кореспонденти газети поширюють безсоромну, нічим не мотивовану брехню, паплюжачи тим самим честь, гідність та ділову репутацію державного телебачення і його керівника».
