У вас радість. Ви нарешті купили квартиру. Весь пакет документів оформлено згідно з буквою закону. Навіть мито ви сплатили від реальної вартості житла. І вважаєте, що можете бути спокійними.
Але відбувається, здавалося б, неможливе: колишній господар вашої квартири - тихий, добропорядний, самотній раптом виявляється... психічно нездоровим. Тож, за законом, ніяких майнових операцій самостійно він проводити не може, а за отримані гроші не відповідає. І у будь який момент протягом трьох років у вас можуть забрати куплену квартиру, не повернувши ані копійки.
Але ж нотаріус при здійсненні операції засвідчив дієздатність сторін. Правда, зробив він це... візуально. Жоден лікар-психіатр не ризикне таким чином визначати психічне здоров'я людини. Можливо, потрібно оформляти додатковий документ - медичний висновок про стан здоров'я того, хто продає? Але вимагати такого, згідно з нашими законами, ніхто не має права. Чому?
Завідувач відділу психічного здоров'я Київського міського управління охорони здоров'я Юрій Юдін вважає:
- Інтереси лікарської таємниці не дозволяють нам розголошувати інформацію про психічне здоров'я людини. Але як лікар я нічого не матиму проти, якщо законодавчо буде закріплено такий, приміром, варіант: сторони, що здійснюють майнові операції, добровільно надають документи, які підтверджують їхню дієздатність. Можуть сказати, що це буде порушенням прав людини. Але будь-який закон обмежує права людини. Я вважаю, що людина з важкою психічною патологією обов'язково має бути вписаною до паспорта опікуна, який і має право здійснювати за нього майнові операції.
Без сумніву, юристам слід прислухатися до порад лікаря. А поки фірми, що працюють у сфері нерухомості, змушені "іти в обхід закону", щоб їхнього клієнта не обвели круг пальця "віртуози квартирного шахрайства". Для цього їм доводиться застосовувати засоби приватного розшуку - опитувати колег, сусідів, працівників поліклінік...
Спеціалісти з нерухомості відзначають, що недієздатність особи - золотоносна квартирна жила. Недоступність інформації для фахівців та відсутність централізованого комп'ютерного обліку по всій Україні психічно нездорових людей веде до того, що брокери керуються лише власним чуттям.
Якщо сталося шахрайство на кшталт вищезгаданого, довести його практично неможливо. У судовому порядку гроші покупцеві повернуть, якщо продавець їх не витратив. У протилежному разі вам їх можуть сплачувати до кінця життя. Чи має право держава, даючи такі "гарантії", стягувати 10-відсоткове мито на купівлю-продаж нерухомості? Чи може потерпілий подати до суду на державу за неможливість законно отримати інформацію, барк якої призвів до втрати майна? Відповідей на ці питання, як показало бліц-опитування "Дня", проведене серед юристів, поки не знає ніхто.
