Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

П’ять рокiв без правди

16 вересня, 2005 - 00:00
ЦЕ ФОТО ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ, ЗРОБЛЕНЕ НАВЕСНІ 2000 РОКУ, — ОДНЕ З ОСТАННІХ У АРХІВІ «Дня» / ФОТО З АРХIВУ «Дня»

Сьогодні в Києві відбудеться акція «День пам’яті Георгія Гонгадзе». Її учасники збираються утворити символічний живий ланцюг від меморіальної дошки Гонгадзе на будинку Спілки журналістів (вул. Хрещатик, 27а), через Майдан — до Секретаріату Президента, ушанувавши пам’ять загиблого траурною ходою і хвилиною мовчання.

Цього дня п’ять років тому Георгій Гонгадзе зник дорогою з роботи додому. Вбивство журналіста стало, напевно, найбільш резонансним злочином у новітній історії України. Справа Гонгадзе була однією з головних тем уже двох виборчих кампаній. Вона стала початком кінця попереднього владного режиму — потужним поштовхом до формування протестного руху, на хвилі якого в Україні в кінцевому результаті сталася зміна влади.

Колишня опозиція, а нинішня влада неодноразово обіцяла назвати прізвища не лише виконавців, а й замовників вбивства журналіста. Адже лише тоді, на глибоке переконання як близьких Георгія, так і широкої громадськості, можна буде сказати, що в цій справі нарешті поставлено крапку. На своєму першому в статусі Президента України брифінгу Віктор Ющенко заявив, що справа Гонгадзе буде розкрита в найкоротші терміни. Відтоді минуло півроку. Імена замовників злочину не тільки не названі — сьогодні ситуація навколо цього розслідування з кожним днем стає все заплутанішою. Очевидно, владі не вистачає політичної волі дати відповіді на питання, яких ось уже п’ять років чекають не лише в Україні, а й в усьому світі. Автори звіту в справі Гонгадзе, підготовленого Міжнародною федерацією журналістів, Інститутом масової інформації (Київ), Фундацією Гонгадзе та Національною спілкою журналістів Британії та Ірландії, стверджують, що «здійснювався значний «піар-менеджмент» цього розслідування, який перебільшував реальні успіхи». Чіткою ознакою «політичного спротиву» просуванню слідства стосовно замовників вбивства Гонгадзе автори звіту, яких важко запідозрити в упередженому ставленні до нинішньої української влади, вважають нездатність українського парламенту заслухати звіт власної комісії із цієї справи. Ця й інші деталі створюють, говориться в документі, «картину відсутності волі з боку ГПУ розсліджувати справу Гонгадзе до її логічного завершення... вказують на рівень політичної змови з метою обмежити розслідування справи Гонгадзе... безпосередніми виконавцями злочину».

Свою оцінку ситуації вчора запропонував журналістам екс- глава СБУ Олександр Турчинов. За його словами, в Україні багато людей, які не бажають, аби справа про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе була доведена до кінця. Більш того, колишній голова спецслужби висунув конкретні обвинувачення. За словами О. Турчинова, СБУ готувалася затримати екс-начальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, звинуваченого в причетності до вбивства журналіста, в Ізраїлі, але у зв’язку з витоком інформації в ЗМІ не змогла цього зробити. «Ми провели розслідування... причетним (до витоку інформації. — Ред. ) був заступник генерального прокурора України», — сказав О. Турчинов. За його словами, про цей факт було повідомлено і керівництву країни, і керівництву ГПУ, але заступник генпрокурора залишився на своїй посаді. Говорячи про експертизу записів Миколи Мельниченка, О.Турчинов відзначив, що СБУ в цьому плані виконало свою роботу, «вдалося чітко підтвердити всіх учасників».

Представники різних політичних сил, з якими вчора спілкувався кореспондент «Дня», одностайно заявляють, що кожний день зволікання з розкриттям справи Гонгадзе — це потужний удар по репутації нинішньої влади й особисто Президента Віктора Ющенка. «Перелік осіб, зацікавлених у затягуванні розслідування, недавно оприлюднила дружина Георгія Гонгадзе Мирослава, — говорить, зокрема, Йосип Вінський (СПУ). — Якщо нова влада не розкриє справу Гонгадзе й винні не будуть покарані, це означатиме, що в Україні, по суті, нічого не змінилося».

Мар’яна ОЛІЙНИК, Володимир СОНЮК, «День»
Газета: