У 1995 році на двадцять восьмій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО її учасники проголосили 16 листопада Міжнародним днем толерантності й прийняли «Декларацію принципів толерантності». Відтоді цей день щорічно відзначається в країнах-членах цієї організації.
Ідеї толерантності, формування толерантних відносин набувають все більшого визнання в сучасному світі. З року в рік зростає число країн, що активно запроваджують їх у свою сімейну, освітню, громадську практику. Цю роботу вони розглядають як одну з найважливіших складових розвинутого громадянського суспільства, як ефективний засіб використання гуманістичних цінностей задля досягнення взаєморозуміння між громадянами своїх держав, довіри між народами, збереження миру на землі.
Кожен із нас добре знає, як щасливо людині живеться, як вона задоволена, коли її люблять рідні та близькі їй люди, коли шанують, оточують турботою, ласкою друзі, колеги, знайомі. І навпаки — як людині погано, коли оточуючі виявляють до неї байдужість, не поважають, принижують, а то й ображають і ненавидять. Тоді не завжди навіть сльози спроможні допомогти, і людина зазнає багато страждань, лиха. І в першому, і в другому випадках ми маємо справу з явищем, яке іменують «толерантність». За своїм глибоким смислом, погодьтеся, це слово воістину високоетичне, бо поєднує в собі такі поняття, як великодушність, стриманість, терпимість, доброзичливість, ввічливість, справедливість, взаємоповага, співчуття іншому, готовність до примирення та їм подібні.
А тому не випадково у цивілізованому світі Міжнародний день, присвячений толерантності, відноситься до значних подій у громадському житті держав. Він вважається одним із важливих гуманітарних заходів, що стимулюють необхідний колективний самоаналіз. Міжнародний день толерантності змушує нас задуматися над актуальністю цього принципу, в якому ми бачимо найбільш надійну основу для наших прав, свобод, різноманіття і подальшого розвитку.
Толерантність — це не лише моральний обов’язок, це також політична законна вимога. В Україні як багатонаціональній державі з розмаїттям культур і релігій терпимість до сприйняття іншого, часом несхожого, є головним фактором гармонії у різнобічності, внутрішньої стабільності та мирного розвитку. Аналіз багатьох подій, що відбуваються в нашій країні, показує: необхідно всіляко розвивати соціальні й державні інститути та установи, які забезпечать формування толерантних принципів. Для того, щоб здійснити це, дуже важливо, аби проведення цьогорічного Міжнародного дня толерантності пройшло на належному організаційному рівні. У зв’язку з цим ми звертаємось:
До Президента України В. А. Ющенка: Цікаво, які заходи глава Української держави вжив і вживає для відзначення Міжнародного дня толерантності на загальнодержавному рівні?
До прем’єр-міністра України Ю. В. Тимошенко: Чи правда, що 16 листопада ц. р. ви запланували провести засідання Кабінету Міністрів України, присвячене Міжнародному дню толерантності?
До Голови Верховної Ради України В. М. Литвина: Чому б вам також не зробити корисну справу: оперативно видати текст «Декларації принципів толерантності» та роздати її в цей день кожному народному депутату для широкого роз’яснення змісту декларації серед громадян?
До керівників провідних українських телеканалів (УТ-1, «Інтер», «1+1», Новий канал, ICTV, «ТРК Україна», СТБ, ТЕТ, «5 канал»): А хіба не настав уже час, продемонструвавши корпоративну солідарність, влаштувати 16 листопада п. р. Всеукраїнський телемарафон «Толерантність — в українське середовище»?
До всіх кандидатів у президенти України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією: Чи готові ви у Міжнародний день толерантності публічно підписати Спеціальний меморандум, зобов’язавшись під час передвиборної президентської кампанії та після неї завжди діяти на основі визнання універсальних прав і свобод, зафіксованих у «Декларації принципів толерантності», схваленій ООН?
Сподіваюсь на позитивну реакцію з вашого боку, шановні пані та панове. Бо толерантність має бути проявом не байдужості, а занепокоєння та зацікавленості. Це, насамперед, зумовлюється важливістю дотримання етики відповідальності за стан справ в українському суспільстві. Навряд чи є потреба доводити, що на сучасному етапі його розвитку виховання на ідеях толерантності, протидія масовим проявам брутальної нетолерантності набули особливої актуальності.
Жодне сучасне суспільство не може тривалий час існувати й розвиватися в умовах нетолерантного ставлення до людини, до всього живого. Тому я закликаю українську владу зробити все задля того, щоб прийдешній Міжнародний день, присвячений толерантності, став ще одним кроком до активізації діяльності, яка вимагає загальної участі. Здорове суспільство має орієнтувати людей не на вимушене терпіння одне до одного, а на взаємну повагу.
