Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Рада безпеки — проти «пам’ятників політиканству»

4 липня, 2001 - 00:00

Майже закінчивши будівництво терміналу та трубопроводу для траспортування каспійської нафти в Європу Україна ризикує все одно залишитись без альтернативного російському джерела енергоносіїв. Такий висновок зробила вчора на своєму засіданні Рада національної безпеки та оборони України. Як з’ясувалося, досі ніхто не займався проведенням конкретних переговорів про укладання угод з країнами-експортерами нафти. Все поки що обмежується усними домовленостями Президента Леоніда Кучми зі своїми колегами в Азербайджані та Казахстані. З пошуком європейських замовників для каспійської нафти ситуація ще складніша. На сьогодні лише підписано угоду про розробку науково-технічного обгрунтування будівництва нафтопроводу Броди—Плоцьк (Польща), але роботи не розпочинались. РНБОУ визнав незадовільним виконання указу Президента щодо активізації участі України в Євразійському нафтотранспортному коридорі. Про це повідомив у вівторок в інтерв’ю журналістам секретар РНБОУ Євген Марчук пiсля закінчення цього засідання, яке пройшло під головуванням Президента Леоніда Кучми. Незадовільне виконаня указу Президента пов’язане, за його словами, з «заполітизованістю» питання будівництва української частини нафтопроводу Одеса— Броди. Разом з тим він вважає, що проект «можливо врятувати, щоб він не став пам’ятником нашому політиканству». «Саме так ставилося питання на засіданні РНБО», — сказав Є.Марчук. Визнавши ситуацію такою, що загрожує національній безпеці країни, РНБОУ доручила Кабінету Міністрів у тижневий термін запровадити нову урядову посаду — спеціальний Уповноважений з питань Євроазіатского нафтотранспортного коридору. Уповноважений буде займатись координацією дій органів державної влади з метою вирішення всіх проблем навколо цього проекту. Крім того, уряд має протягом місяця вжити заходів для забезпечення ефективного використання потужностей Придніпровських магістральних нафтопроводів. Річ у тім, що через будівництво Росією обхідних гілок український нафтопровід може залишитись просто порожнім.

Цього ж дня РНБОУ розглянула проблему впровадження наукових розробок у виробництві, визнавши, що зараз через «відтік умів» та безконтрольний експорт винаходів в Росію. США, Ізраїль, Німеччину, Україна зазнає величезних збитків. РНБОУ прийняла рішення ініціювати податкові пільги для дослідницьких та конструкторських робіт, що здійснюють наукові установи. Зокрема, йдеться про скасування податку на додану вартість. Кабінету Міністрів доручено створити Інформаційний банк технологій. Ним буде розпоряджатись спеціально створений урядовий орган, головною функцією якого буде купівля та продаж винаходів. Він же займатиметься експортом та імпортом передових технологій. Якщо це рішення буде реалізоване, не виключено, що вже найближчим часом українські вчені відчують, що інтелектуальна власність стала товаром. Ну а поки що уряд отримав доручення якомога швидше розробити систему стимулів для науковців і підняти пенсії працівникам «розумового фронту».

Третє питання, яке розглянула РНБОУ, було не таким глобальним, але досить гострим: працевлаштування звільнених у запас військовослужбовців. У документах Ради зазначено, що невирішення цієї проблеми робить звільнених військових «джерелом соціальної напруги». Реально проблемами конверсії військових має займатись Національний координаційний центр при Міністерстві оборони. Внаслідок адміністративної реформи цей орган втратив статус урядового і зараз ніби завис у повітрі. Рада рекомендувала Президенту повернути Центру колишній статус. До речі, до 2005 року з армії планується звільнити 25 тисяч осіб. Ще 20 тисяч посад в армії через чотири роки займатимуть не військові, а цивільні працівники.

Сергій СИРОВАТКА, «День»
Газета: