Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Рада Європи обирає генсека і прагне зрозуміти «проблеми» української влади

25 червня, 1999 - 00:00

57-річному австрійцю перемога при голосуванні за «шефа» Ради Європи далася нелегко. Його головний суперник — британець Террі Девіс отримав у другому турі голосування 136 голосів — лише на два менше, ніж Швіммер.

Переможець Швіммер у першому пункті своєї програми «12 зірок для Європи» пропонує зробити РЄ, в яку входить уже 41 країна, «пан'європейським політичним форумом». Також є задум тісно переплести діяльність Ради Європи та Євросоюзу, ОБСЄ. Щодо Східної Європи, то Швіммер пропонує поки що одне — «розвивати молодіжний обмін між Сходом і Заходом». Загалом, судячи з біографії, новообраний генсек добре обізнаний із ситуацією лише в двох східноєвропейських країнах — Словаччині й Румунії, де він брав участь у моніторингу за дотриманням зобов'язань цих країн перед РЄ.

Однак уже на першому після обрання генсеком брифінгу Швіммер говорив саме про Схід Європи. Він відвів РЄ важливу роль «у поверненні Югославії, а в майбутньому й Білорусі до демократії». За повідомленням Інтерфаксу, Швіммер пообіцяв з однаковою повагою ставитись до всіх членів організації.

Україну ж — принаймні тепер — здається, не хвилюють наміри новообраного генсека. Про яку зацікавленість може йти мова, якщо перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк на брифiнгу у ВР заявляє, що в разі призупинення повноважень української делегації на Парламентській Асамблеї Ради Європи «ми нічого не втратимо».

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

Переважна більшість членів національних делегація Парламентської Асамблеї Ради Європи висловилась проти застосування до України санкцій, повідомляє Інтерфакс-Україна. Моніторинговий комітет пропонує призупинити повноваження української парламентської делегації й рекомендувати Комітету міністрів РЄ почати процедуру призупинки членства України в цій організації. Доповідачка комітету Ханне Северінсен, однак, вважає можливим погодитись з пропозицією української делегації розпочати цю процедуру на січневій сесії Асамблеї в 2000 році — якщо Київ не зробить істотний прогрес у виконанні зобов'язань. Член української делегації Сергій Головатий закликав Асамблею пом'якшити резолюцію й повернутися до «українського питання» після президентських виборів. На його дмку, санкції можуть відіграти негативну роль, оскільки на президентських виборах в Україні постане питання, чи йти по шляху інтеграції в Європу, чи в панслов'янський союз. Також, вважає парламентарій, Леонід Кучма може використати цю ситуацію як привід для розпуску ВР. На момент підписання номеру до друку ПАРЄ ще не прийняла рішення щодо України.

Наталя ВІКУЛІНА, «День»
Газета: