Йдеться про статус і умови перебування ЧФ РФ на території України, про параметри розділу ЧФ і про взаємні розрахунки, пов’язані з розділом ЧФ і перебуванням ЧФ на території України. В інформації для ЗМІ Комітет з питань національної безпеки та оборони, очолюваний комуністом Крючковим, повідомляє: «Після обгрунтованого, всебічного обговорення доповідей першого заступника міністра закордонних справ Чалого, першого заступника міністра оборони Біжана, першого заступника міністра фінансів Германчука, виступу командуючого ВМС України Дежеля, члени комітету більшістю голосів (12 — «за», 1 — «проти») прийняли рішення рекомендувати ВР України ухвалити згаданий закон, ратифікувати угоди».
При цьому члени комітету виходили з того, що «закон про ратифікацію угод про ЧФ набере чинності після того, як парламент РФ ратифікує Великий договір». Тобто і в цій частині реалізовано пропозицію Президента. А ще точніше — старанно, якщо не сказати догідливо, розвіюється один із сумнівів великого друга України Юрія Лужкова. Саме він із трибуни Ради Федерації висловлював підозри — мовляв, після ратифікації Договору з Україною, севастопольські угоди буде нею поховано.
На думку Олександра Лавриновича, застереження про умови набрання чинності ратифікованими угодами — за межами нормативної бази: «Тут усе однозначно: або є, або немає»...
Цікаво, що спікер Ткаченко, відповідаючи напередодні на своїй прес-конференції на запитання кореспондента «Дня»: «Невже ВР піде на ратифікацію угод про ЧФ до остаточного вирішення долі Великого договору в Росії?», — рішуче відповів: «Ні!» Ну-ну, подивимося. Буде дуже цікаво, якщо великий «державник» Кучма не матиме підтримки від ревного «союзно-інтегратора» Ткаченка. Зрештою, в цьому випадку йдеться не так про ратифікацію, як про національну гідність.