Депутат німецького бундестагу, речник з питань європейської політики фракції Спілка 90/Зелені Райдер Стеенблок вважає, що Україна є важливою країною для Німеччини, в тому числі як транзитер енергоносіїв із Каспію. На його думку, важливо, щоб це більше розуміли не лише в Німеччині, а й в усьому Європейському Союзі. Що в Німеччині думають про європейську перспективу України? Чи підтримують німці членство України в ЄС? Якими можуть бути часові рамки вступу України в Євросоюз? Про це — «Дню» в інтерв'ю німецького депутата.
— Я особисто і моя партія підтримують шлях інтеграції України до ЄС. Я переконаний, що нам потрібно робити наступні кроки в цьому напрямі, щоправда, не щодо початку переговорів про членство. Це не питання сьогоднішнього порядку дня. Нам потрібно робити кроки, щоб ставати ближчими одне до одного, щоб підготувати Україну до сприйняття європейської спадщини — aquis Communautaire. Це торкається Твінінгових проектів, кращого регулювання судової системи, а також економічних питань і охорони довкілля. Я вважаю, що не має альтернативи тому, щоб Україна була близькою до Європейського Союзу і, зрештою, стала членом ЄС. На мою думку, дуже важливо вести конкретні переговори про наступні кроки в цьому напрямі. Сподіваюсь, що після позачергових виборів український уряд в ході переговорів зможе дійти згоди щодо цих наступних кроків. Елементом співпраці в рамках Європейської політики добросусідства ми маємо операційний і фінансовий інструмент. На мою думку, це нам потрібно не для того, щоб не лише залишатися добрими сусідами, а й для того, щоб все тісніше співпрацювати з Україною як майбутнім членом ЄС.
— Пане Стеенблок, а що ви думаєте з приводу того, що український Президент і прем'єр-міністр наполягають на тому, щоб перспектива членства України була записана в нову розширену угоду про співпрацю між Україною та ЄС?
— Я спостерігаю за ситуацією в Україні, починаючи з помаранчевої революції. І думаю, що справи йдуть на краще. Зараз не має конфронтації про шлях та цілі щодо інтеграції України в Європейський Союз. Всі українські політичні партії поділяють спільну мету —Україна має стати частиною Європейського Союзу. Що стосується конкретно цих слів, то серед німецьких партій існують різні думки з цього приводу. Дуже важливим фактором для сприйняття України в ЄС є громадська думка в країнах євроспільноти. Двосторонні відносини, наприклад, між Україною та Німеччиною також є дуже важливими.
— А чи підтримують німці членство України в ЄС?
— Якщо говорити про це сьогодні, то я не думаю, що в даний момент, після того як ми мали проблеми з інтеграцією десяти нових членів, а також економічні проблеми, які існують у багатьох європейських країнах. Гадаю, ця підтримка не перевищить 50 відсотків. Якщо подивитися на перспективу і запитати, чи хочуть німці мати тісні відносини з Україною, вважаю, що кожен у Німеччині підтримає це. Тому нам потрібний час, щоб переконати наших людей, що Україна є такою стабільною країною, яка має приєднатися до ЄС. Вам потрібен час, конкретні кроки, підтримка у цьому напрямі. Отже, я вважаю, що більшість німецьких політиків підтримають такий шлях і будуть мати дуже конкретні відносини з Україною. Але, звісно, для нас потрібна Україна, яка є стабільною і хоче йти цим шляхом і зробить своє домашнє завдання.
— Чи можна говорити про якісь часові рамки вступу України в ЄС чи початок переговорів про приєднання? Деякі політики називають дату вступу — 2020 рік. Інші кажуть, що Україна має якомога швидше вступити до ЄС і вважають, що через чотири п'ять років це можерозпочатися, принаймні початок переговорів.
— Не думаю, що після досвіду з Румунією і Болгарією ми можемо говорити про конкретну дату вступу України чи початок переговорів про приєднання. Ми можемо лише говорити про конкретні кроки. Бо шляхом до Європейського Союзу є створення інституцій, яким можна довіряти і які працюють на такому рівні, як європейські інституції. Якщо в Україні буде прогрес, то можна сказати: о кей. І тоді ви можете говорити не лише про те, щоб бути членом ЄС, а й про те, щоб бути членом деяких агентств Європейського Союзу, членом Лісабонської стратегії та інших структур. Гадаю, що в майбутньому ми будемо мати нову стратегію щодо прийняття в ЄС нових членів. Ми матимемо новий розвиток конкретних стратегій співпраці. Це не є питанням дати, а питанням прогресу. Якщо це відбуватиметься швидко, ми можемо розпочати зі співпраці з конкретними агентствами ЄС десь в 2010 році. Набуття повноправного членства триватиме довше.
