Україна має всі шанси повернути собі звання «європейської житниці». Така заява Президента України сьогодні виглядає дещо недоречною. Незважаючи на зусилля уряду, цінова ситуація, пов’язана з засухою і неврожаєм, залишається загрозливою. Але деякі чиновники вважають, що винна у цьому далеко не погода, яка послідовно нищить врожай. Якщо хліб у країні дорожчає, значить, це комусь потрібно — вирішили державні мужі й почали шукати винних у «хлібній істерії».
Підозра впала безпосередньо на власників хлібопекарських та борошномельних підприємств. Так, перший віце- прем’єр міністр Микола Азаров висловив думку, що за подорожчанням хліба стоїть БЮТ, адже саме серед бютівців є власники хлібопекарських підприємств, що підвищили ціни. Голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв побачив у подорожчанні хліба змову монополістів. Зокрема, на його думку, саме так сталося в Дніпропетровській області. Там комітет почав розслідування.
Самі ж аграрії вважають, що поштовхом до підвищення цін, правомірних чи ні, стало поспішне озвучення урядом побоювань зерновиків щодо цьогорічного неврожаю. Хтось вирішив цим скористатися.
З цим погоджується і прем’єр-міністр Віктор Янукович, підкреслюючи, що хлібну кризу хочуть створити штучно. Але, за його словами, це марні намагання, адже «держава має достатньо важелів впливу, аби не допустити кризи». Жодної кризи не буде — ставить крапку на цьому питання прем’єр.
На штучність «хлібної істерії», що виросла на політичному грунті, вказує низка фактів. За словами Януковича, деякі хлібопекарські підприємства отримують листи від певних політиків — бізнесменів від опозиції, і ці листи «не сприяють створенню ринкового середовища, а спрямовані на те, щоб криза розвивалася». Натомість, пересічних громадян країни хвилюють не стільки політичні підтексти ситуації, скільки її результати — чи хліб таки подорожчає і, в такому разі, на скільки. А може, це взагалі була ложна тривога. Там, де немає інформації, вакуум заповнюють чутки. Аби цього не сталося, Віктор Федорович дав доручення віце- прем’єру з питань АПК Віктору Слауті провести спеціальний брифінг, в ході якого розповісти про ситуацію на ринку хліба, «щоб люди знали, на що очікувати, що буде і як буде».
А сам прем’єр-міністр зустрівся з представниками хлібопекарських підприємств, які на провокації не піддалися і не мають наміру підвищувати ціни. «Я мав зустріч із представниками, з власниками хлібопекарських підприємств, і вони чітко володіють ситуацією, добре розуміють, що в цьому році хліб буде утримуватися на тій ціні, яка сьогодні є».
Днем раніше, Віктор Янукович розвіяв побоювання громадян щодо використання в сфері ціноутворень ручного управління: «Жодного ручного управління цінами ні на хліб, ні на нафтопродукти в Україні не було, немає і не буде». Він наголосив, що держава використовує виключно ринкові методи, які «передбачають зниження об’ємів поставок борошна, продовольчої пшениці на український ринок за рахунок державного резерву».
Більш того, держава не допустить, щоб соціальний хліб втратив своє соціальне значення. На думку Януковича, оптимальним варіантом буде введення певних обмежень на соціальні види хліба, адже «соціальна політика, в першу чергу, повинна бути спрямованою на підтримку малозабезпечених громадян». У той же час на всі інші види хліба обмеження діяти не будуть — ринок розвиватиметься за принципами вільного і конкурентного. А на такому завжди є вибір, які ціни встановити.
Таким чином, в уряді вважають, що хлібна криза добігає кінця: ситуація прояснилася, іде розслідування, порушуються кримінальні справи. Крім того, особливого неврожаю не очікується. Учора Віктор Слаута повідомив, що станом на 20 червня українські аграрні господарства вже зібрали 280 тисяч тонн зерна. «Я думав, буде гірше», — зізнався він журналістам, додавши, що Україна виходить на «нормальний прогноз». З цим, схоже, керівництво уряду погоджується, про що свідчить відсутність у Кабміні представлення на звільнення аграрного віце-прем’єра. Але — про всяк випадок — уряд ввів квоти на експорт пшениці, кукурудзи та ячменю у третьому кварталі у розмірі трьох тисяч тонн на кожну культуру.
