Мирослав ПОПОВИЧ, філософ, член-кореспондент НАНУ:
— Щастя залежить від збігу обставин. Як кому поталанить.
Якщо буває таке, що вся країна «щаслива», а кожна окрема
людина нещасна (а таке також буває), то це велика національна катастрофа.
Тому я не хотів би, щоб уся країна була щасливою, нехай краще буде щасливою
якомога більша кількість людей.
Анатолій АРСЕЄНКО, кандидат історичних наук, провідний
науковий співробітник Інституту соціології:
— Щастя наступного року залежить від миру. ХХ століття
не виправдало надій людства. Свого часу думали, що ХХ століття стане століттям
миру. А у 1939 році американський соціолог П. Сорокін назвав ХХ століття
найкривавішим століттям в історії людства. А попереду ж була ще Друга світова
війна.
Сьогодні, на превеликий жаль, ми живемо у замість обіцяного
нового світового порядку у новому світовому безладі. З чого починалося
ХХ століття, тим воно й закінчилося — я маю на увазі Косово, Чечню. Мало
хто звертає увагу, що щорічно після 1990 року у світі відбувається постійно
30—40 воєн і збройних конфліктів.
У цьому розумінні людство має не дуже блискучі перспективи
і на ХХI століття, особливо Європа. Усе починається спочатку: озброєння
Європи, просування НАТО на Схід, заходи у відповідь з боку інших країн,
які думають про свою безпеку. І, на превеликий жаль, це не вселяє особливого
оптимізму.
Тому я вважаю, що щастя людства і кожної людини на цій
планеті передусім залежить від миру. Якщо його не буде, тоді, як написано
у статуті ООН, «незліченні жертви і страждання», які винесло людство з
перших двох світових воєн, здаватимуться невинною забавою порівняно з тим,
що може бути у ХХI столітті.
Віталій МОРГУЛІС, генеральний директор Асоціації консалтингових
фірм України:
— Щастя конкретної людини — чи то у цьому році, чи в майбутньому
— залежить від її власного благополуччя і благополуччя її сім'ї. А ось
щастя України, її успіхи — у тому, щоб спробувати нарешті подолати ту домінуючу
патологічну дурість, яка має місце сьогодні у проведенні внутрішньої політики.
Треба, щоб у діях кожної конкретної людини і керівників держави, від яких
багато у чому залежить нинішня ситуація, переважали мудрість і розум, а
не амбіції та самолюбство.