Низка нових вибухів у Стамбулі вчора підтвердила найгірші прогнози — суботні теракти у двох синагогах будуть не останніми. За попередньою інформацією, вчора жертвами терористів стали кiлька десяткiв чоловiк, кiлька сот було поранено. Один із вибухів пролунав біля генерального консульства Великої Британії в Стамбулі, інший — біля будівлі представництва британського банку HSBC. Президент України Леонід Кучма в телеграмі до свого турецького колеги Ахмета Сезера висловив співчуття у зв’язку із загибеллю безневинних людей.
Учорашні теракти в Стамбулі негативно позначилися на торгах свiтових бірж. Міністр закордонних справ Туреччини Абдулла Гюль заявив, що його країна «не здасться терористам». Поки що турецькі спецслужби, загартовані протистоянням курдським екстремістам, виявилися не готовими завадити терактам. Події останнього тижня в Туреччині змінюють карту антитерористичного фронту — хоча безпосередньою мішенню терористів були члени єврейської громади Стамбула та британські представництва, удару завдано й союзникові Вашингтона на Близькому Сході, а до того ж країні-члену НАТО. Як відомо, Туреччина мала намір відправити власний миротворчий контингент до Іраку, однак відмовилася від цих планів через масові протести іракців, зокрема іракських курдів.
Відповідальність за суботні теракти у двох синагогах у Стамбулі, внаслідок яких загинуло принаймні 23 особи та близько трьохсот було поранено, взяло на себе пов’язане з «Аль-Каїдою» угруповання «Бригади Абу Хафз аль-Масрі». Воно також заявляє, що організувало вибухи біля представництва ООН в Багдаді в серпні цього року та нещодавній теракт проти італійських вояків в Насирії. «Бригади» також погрожували союзникам США по антитерористичній коаліції, заявляли навіть про плани організувати вибухи в Лондоні та Токіо. Втім, деякі експерти відзначають, що жоден лідер угруповань на зразок «Абу Хафз аль- Масрі» не може говорити від імені всієї «Аль-Каїди». Крім того, поки що спецслужбам не вдалося встановити зв’язок виконавців та організаторів суботніх вибухів з терористичною мережею Осами бен Ладена. У справі заарештовано шістьох чоловік.
Турецька опозиція у зв’язку з терактами посилила критику уряду Реджепа Таїпа Ердогана, який стоїть на прорелігійних позиціях і прагне проводити «ісламсько-демократичну» політику. Зокрема, уряду пригадали амністію, під час якої на свободу вийшло багато членів радикальних ісламістських організацій.
КОМЕНТАР
Олександр БОГОМОЛОВ, віце-президент Центру близькосхідних досліджень:
— Те, що теракти продовжуються, не свідчить про абсолютно неправильний підхід до боротьби з «Аль-Каїдою». Адже це підпільна розгалужена структура, яка не має формального членства. Відстежувати її дії й контакти дуже важко. Якщо ж говорити про те, що спричинило останню низку терактів на Близькому Сході, слід сказати, що політика США в регіоні останнім часом вибудовується не зовсім правильно. Так, зараз почала вирішуватися певна неясність з Іраком — робиться наголос на передачі влади іракцям, на встановленні часових рамок американської присутності в країні. Однак сама американська присутність на Близькому Сході провокує багатьох. Проблеми виникли не тільки в Туреччині, набагато більше проблем виникає зараз у Саудівській Аравії. Ще невідомо, як будуть розгортатися події в цій країні. Можна сказати одне: теракти багато в чому спровоковані методом «хірургічного втручання» в близькосхідні політичні процеси. Стосовно ж Туреччини слід відзначити, що тепер «ісламські демократи» з уряду й прихильники світського характеру держави, які були опонентами багато років, опинилися на одному боці. Їм разом потрібно протистояти терористам. Турецькі силові структури мають дуже непогану організацію. І хоча поки що вона не спрацювала, має спрацювати в майбутньому.
