Вже два роки в Україні функціонує спрощена система реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, яка є складовою частиною дерегуляторної реформи. Відтак офіційно реєстрація бізнесу вже не належить до головних перешкод для новостворюваних підприємств. Відносна простота цього процесу мала позитивний вплив передусім на розвиток малого бізнесу: за даними Держкомстату, протягом 1999 року підприємців стало більше одразу на 34 тисячі, чого не спостерігалося раніше. Звичайно, абсолютно досконалою діючу систему реєстрації суб’єктів підприємництва назвати не можна, що й підтверджується даними багатьох досліджень.
Згідно з останнім опитуванням керівників малих підприємств, проведеним Міжнародною фінансовою корпорацією, законодавчо встановлений ліміт – п’ять днів на отримання свідоцтва про реєстрацію — у багатьох випадках не витримується, в середньому він становить 11 днів. Існують й інші проблеми: правове забезпечення системи державної реєстрації суб’єктів підприємництва розпорошено по 57 нормативно-правових актах, в Україні надто велика кількість органів реєстрації – 764 місцеві органи влади, причому в майже половині з них процедури реєстрації здійснюються за сумісництвом.
У Держкомітеті з питань регуляторної політики та підприємництва вважають, що остаточно змінити ситуацію на краще повинен закон «Про систему державної реєстрації суб’єктів господарювання» . Проект, підготовлений комітетом, пройшов обговорення в регіонах, його концептуальні засади схвалив Кабінет Міністрів. Проте знайшлися й опоненти: найбільше критичних зауважень висловила Державна податкова адміністрація.
Податківці б’ють на сполох у зв’язку з невпинним зростанням кількості фіктивних фірм: у 1997 р. їх було виявлено 1650, у 1998 р. – 2680, у 1999 р. – 4169, у першому півріччі 2000 р. – 2625. За оціночними підрахунками, через незаконну діяльність фіктивних фірм держава недорахувалася тільки податку на додану вартість на суму 3,9 млрд. грн. І однією з причин такого становища ДПА називає недосконалу систему державної реєстрації підприємницької діяльності, котра не стоїть на перепоні недобросовісному підприємництву.
Однак, за словами голови Держкомпідприємництва Олександри Кужель , для боротьби з «тіньовою економікою» достатньо належним чином застосовувати Кримінальний кодекс. Силовими ж методами щодо реєстрації цю проблему не можна вирішити, підкреслює О.Кужель і підтверджує це таким фактом: зростання кількості фіктивних структур припадає саме на ті роки, коли податківці почали більш активно залучатися до реєстраційного процесу.
На думку заступника голови ДПА Олексія Шитрі , сьогодні органи місцевої влади не несуть відповідальності за неякісне проведення реєстрації. Численні порушення (реєстрація за фіктивними документами, вкраденими чи загубленими, відсутність фірми за вказаною адресою, оформлення у якості засновників недієздатних осіб) виявляються податківцями на стадії постреєстраційних процедур. Тому податківці пропонують зробити законопроект про реєстрацію більш жорстким, ввівши щорічний реєстраційний збір, а також фінансові звіти, і, головне, поставивши щорічну реєстрацію у залежність від наявності довідки про повну сплату податків. Інакше, вважає О. Шитря, «закон буде працювати проти держави». Податківців можна зрозуміти: як визнав О. Шитря, виконання плану бюджетних надходжень проходить дуже напружено — у серпні недоотримано 300 млн. грн.
Фактично ДПА пропонує змінити фундаментальний принцип державної реєстрації – перейти від заявницького на дозвільний, вважають фахівці Держкомпідприємництва, а це перекреслювало б усі попередні здобутки дерегуляторної політики. До того ж це призведе до значного ускладнення процедури державної реєстрації (перереєстрації) і до збільшення термінів її проведення. Бажання податківців взяти реєстрацію на себе суперечить і міжнародній практиці: в Європі не відшукати жодної розвинутої країни, де б реєстрацію бізнесу здійснювали органи юстиції або податкові служби.
