Наша редакція стала першою, яку відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії пан Ремі Р. Сіахаан. «В економіці та політиці наші країни з цілком об’єктивних причин не можуть бути пріоритетом одна для одної, однак співробітничати та підтримувати одна одну на міжнародній арені ми можемо», — сказав пан посол. Індонезія, як і Україна, відчуває гострий дефіцит нових іноземних інвестицій, але в боротьбі за них наші країни «не опоненти, а вони просто змагаються», — заявив Ремі Сіахаан.
На жаль, проект будівництва космодрому на одному з індонезійських островів з участю України поки відкладено — у Джакарти є більш першочергові завдання. Економіка потребує оздоровлення, яке поступово й відбувається. «Джакарта веде переговори з МВФ не про списання, а про реструктуризацію боргу, оскільки ми можемо платити», — сказав пан Сіахаан. Причиною є те, що Індонезія успішно експортує свою продукцію — одяг, взуття, а також, на відміну від України, продає, а не закуповує нафту і газ.
Підтримувати внутрішній порядок багатонаціональної Індонезії набагато складніше, ніж Україні, але індонезійці з цим завданням справляються. Посол Сіахаан розповів, що радикальні мусульманські угруповання, через які США назвали Індонезію однією з наступних адрес проведення антитерористичної операції, дуже нечисельні, близько півтори тисячі (в порівнянні з найбільшим у світі мусульманським населенням країни — близько 180 мільйонів). «Американські війська не буде введено в нашу країну, тому що ми самі можемо справитися з радикалами», — пояснив пан Сіахаан. Не йдеться про протистояння Вашингтона і Джакарти. «Америка розглядає Індонезію як свого друга, в тому числі й тому, що американці вклали великі інвестиції в нашу економіку», — пояснив посол. А проблему екстремістських угруповань, за його словами, зараз намагаються вирішити шляхом переговорів.
