Падіння валового внутрішнього продукту України у січні-березні 2009 року становило 20,3% порівняно з аналогічним періодом 2008 року. Про це повідомив Держкомстат останнього дня червня, тобто наприкінці другого кварталу, чим, хоч як це дивно, не викликав у суспільстві особливого здивування. Тому що старі калоші, як відомо, нікому не потрібні, а саме їх нам намагалися підсунути як топ-новину. Чи не соромно, панове-статистики?
Із перших років Незалежності наші громадяни звикли отримувати дані про динаміку ВВП до середини місяця, наступного за звітним. Тобто про те, як спрацювала країна у першому кварталі, ми мали б дізнатися приблизно 16 квітня. Тепер Держкомстат узяв додатковий тайм-аут на два з половиною місяці. Отже він, мов давній гонець, просто боїться бути глашатаєм поганих вістей і зволікає з цим, як кажуть, далі нікуди. Уряд йому в цьому, м’яко кажучи, потурає, сподіваючись, очевидно, на те, що таким чином заспокоїть країну.
Але ніщо більше так не тривожить, як невідомість.
І замість уповноваженого державного органу статистику беруть у свої руки експерти. Причому деякі, зацікавлені, можуть наводити цифри, трохи відмінні від справжніх. Але вірять саме їм, бо вповноважене державою відомство, яке розміщується у величезній будівлі, мовчить. Чи потрібне воно країні та бюджету? Може, скоротити якусь сотню його працівників? Але, здається, тут ми сердимося не за адресою... Принаймні, уряд має вибір: або заборонити експертам і різним там РП (Рахункова палата, Секретаріат Президента, спільні підприємства) публікувати свої вигадки, або повернутися до старої практики, коли дані про ВВП публікувалися без огляду на те, як вони можуть позначитися на виборчих рейтингах. Здається, уряд ухвалить єдине правильне рішення, що враховує, до того ж, конституційне право громадян не на протухлу, а на свіжу інформацію. Можна було б нагадати, що на її відсутність ображався не лише Президент країни, але й Міжнародний валютний фонд. Утім, це вони так, для красного слівця, оскільки й без Держкомстату достеменно знають ситуацію.
Читачів, звісна річ, сьогодні більше цікавить майбутнє. Проте це вже зовсім не справа статистики й статистиків, хоча всі прогнози, звичайно, будуються на аналізі минулих періодів.
«День» звернувся до керівника групи радників голови Нацбанку Валерія Литвицького, котрий є автором одного з найточніших прогнозів першоквартального ВВП і, оскільки надворі вже липень, попросив спрогнозувати динаміку ВВП за другий квартал.
Однак експерт не був дріб’язковим і почав зі свого бачення результатів усього року. «Вже ясно, — сказав він, — що спад вимірюватиметься двозначною цифрою». Не називаючи точної цифри, Литвицький зауважив, що такий прогноз має дуже високу ймовірність. За його словами, другий квартал поспіль економіка падає. У цьому випадку в США оголошують рецесію. Якщо скористатися цими стандартами, то з учорашнього дня (30 червня), як вважає експерт, вона діє і в нас. Падіння за два квартали (четвертий 2008 року і перший 2009-го) становило 28,3%. «За всю повоєнну історію України найбільший спад ВВП був 22,9% 1994 року», — згадує Литвицький і нагадує, що нинішнього спаду, можливо, й не було б, якби звернули увагу на побоювання, що виникли у Нацбанку ще за результатами березня 2008 року, і почали превентивну боротьбу з кризою, що насувається. «Кращий спосіб виграти битву — попередити, — зазначає експерт і підводить нижню межу під своїм прогнозом. — Цього року не буде історичного максимуму спаду. 22,9% цього року не буде, спад буде менший».
Перспективи на другий квартал, на жаль, також виглядають не дуже привабливо. Економіка, за Литвицьким, «за п’ять місяців виглядала гірше, ніж за чотири місяці». Тому, як він вважає, другий квартал, скоріше за все, також не виглядатиме краще, ніж перший. На це вплине падіння інвестицій в основний капітал, що склало за три місяці 39,5% (це історичний максимум). Позначиться і падіння реальних прибутків населення, що досягло майже 13%. Це обов’язково позначиться на внутрішньому попиті й показниках таких вагомих галузей економіки, як оптова й роздрібна торгівля. «Я не пам’ятаю такого падіння із середини 1990-х років, — підводить підсумок Литвицький і додає. — Тому прогноз не може бути шоколадний, хоча його дещо покращить сільське господарство».
І тут думка нашого експерта, схоже, не розходиться з урядовою. Вчора перед початком засідання Кабміну прем’єр-міністр Юлія Тимошенко розповідала про те, під час обговорення підсумків виконання бюджету будуть розглянуті антикризові заходи в агропромисловому комплексі, космічній і авіаційній галузях. «Є оптимістичні на сьогодні цифри, які свідчать про те, що уряд надалі продовжує тримати всі баланси», — сказала прем’єр. А хто в цьому сумнівався?
