Володимир Кучинський зiзнався, що подібних хвилин у житті буває небагато, бо одержав премію імені свого кумира та ще й із рук Богдана Ступки, якого принагідно привітали з народженням минулої суботи онуки Устини.
— Для мене Лесь Курбас — це, по-перше, моральний імператив, а, по-друге, пошук у театрі себе — людини. Саме такими пошуками відомий львівський театр-лабораторія, що й досі через брак коштів не може явити українському глядачеві «Кам’яного господаря» — вистави, показаної 1998 року в Нью-Йорку на 30-річчі першої постановки (здійсненої Володимиром Лесняком) цієї п’єси Лесі Українки на американській землі. Я дуже радий, що театр утрачає свою розважальну функцію, яку в нього забирають кіно і телебачення, — зазначив Володимир Кучинський. — Але ніхто не в змозі забрати в театру духовної функції. На думку лауреата, який сповідує в театрі насамперед методологію і саме в цьому вбачає його майбутнє, головне — спровокувати шлях людини до самої себе і, як наслідок, шлях до таланту.
