Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Рік пишемо. П'ять запам'ятовуємо

Спікеріада плавно перетікає в президентську кампанію
8 липня, 1999 - 00:00

Сам Олександр Ткаченко пресі сказав у відповідь на поздоровлення
з річницею: «Рік відзначається в день Івана Купала — він збігається, можливо,
так, щоб цей день мені приносив користь». Відповідаючи на запитання кореспондента
«Дня» — чи задоволений він роком своєї роботи — Олександр Миколайович сказав:
«Я вважаю, що парламент спрацював позитивно». На уточнення: чому тоді Президент
продовжує загрожувати парламенту й як до цього ставиться спікер, він відповів:
«Я не сприймаю того, що Президенту весь час заважає парламент. Йому може
заважати його апарат, він може бути незадоволений роботою Кабміну. А робота
парламенту — це нам дано право визначати. Президент може висловлювати свою
точку зору — на те він Президент. Але весь час говорити про недоцільність,
про неякісну роботу парламенту — я думаю, що це не так...»

Олександр Ткаченко також висловив побажання, про що краще
б потурбуватися Президенту замість критики парламенту — в перекладі з дипломатичного
це означає «на себе подивися».

Крім іншого, парламентський день був знаменний тим, що
Верховна Рада опікувалася долею терориста Оджалана, прийнявши звернення
на захист його від смертної кари, за що бурхливо ратувати не лише прогресивні
соціалісти, але й цілком зважені політики... З характерних деталей дня
слід відзначити, як спікер «шикував» Володимира Марченка, який спробував
у черговий раз сказати щось про «політичних повій». Олександр Ткаченко
порадив йому зазирнути до словника: «Час уже розуму набратися». Й заодно
дорікнув прогресисту за обіцянку надіти комусь «трибуну на голову» — мовляв,
це ж викликає здивування в людей. Не залишив Олександр Миколайович і думки
«вишикувати», нарешті, силові відомства, на безпосередню участь яких у
організації передвиборної кампанії на користь Кучми продовжують косяком
надходити скарги з місць. Спікер сказав, що треба зробити так, щоб будь-якого
кандидата, який приїздить у регіон, супроводжували, забезпечуючи виконання
законів, заступник міністра внутрішніх справ і заступник голови СБУ, а
стежити за цим буде Генпрокуратура...

Щодо безпосередньо законодавчої роботи, то поки що парламент
дружно «валить» майже всі укази Президента. «Річ у тому, що більшість законопроектів
під укази Президента — з питань, урегульованих чинним законодавством. Тоді
мені не зрозуміло, навіщо інший закон або указ?» — так пояснив пресі те,
що відбувається, Олександр Ткаченко.

ДО РЕЧІ

Кореспондент «Дня» попросила представників правого й лівого
табору в річницю спікерства оцінити парламентського керівника.

Георгій КРЮЧКОВ, КПУ:

— Мені здається, що Ткаченко в цей важкий рік впорався
зі своїми обов'язками. Проведені неймовірно складні законодавчі рішення:
договір із Росією, угоди щодо ЧФ, Конституція Криму... Він виявився на
своєму місці. Він зумів забезпечити роботу ВР. І він здатний на більше.
Він був би ідеальним головою Ради Міністрів парламентської республіки —
без президента. Але коли є пост президента з його повноваженнями, що визначають
усе в державі, то, звісно, Ткаченко здатний робити й це. І набагато краще,
набагато кваліфікованіше, ніж робить діючий Президент.

Іван ДРАЧ, Рух:

— Я щасливий, що коли рік тому ВР обирала видатного політика
на крісло голови, я був далеко-далеко в Австралії, й у цьому участі не
брав. Чим і пишаюся. Тепер з'ясувалося, що в цьому бедламі, який називається
Україна, треба бути обов'язково першим, і тому людина вийшла на фінішну
пряму президентської гонки, й усе йде шкереберть.

Тетяна КОРОБОВА, «День» 
Газета: