Чимало громадян, які прагнуть сповна володіти квадратними метрами своїх домашніх гніздечок, потрапляють у бюрократичне панування.
Як повідомив під час засідання прес-клубу ринкових реформ голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Олександр Рябченко, найчастіше «курйози» трапляються з будинками для малосімейних, власники яких вважають їх гуртожитками. Насправді, за словами О.Рябченка, гуртожитком, тобто житлом забороненим для приватизації, можна вважати лише ті житлові будинки, в яких є швейцар на вході, вихователі, службові меблі та інші риси «державного втручання». Проте у 70— 80% українських гуртожитків подібний «сервіс» відсутній. Голова контрольної комісії вважає, що такі будинки з повним правом можна вважати звичайним житлом, яке, згідно з законодавством, приватизації якраз підлягає.
Ще складніше з «малосімейками», що їх передано до статутного фонду установ та організацій, хоча й тут, виявивши мужність і твердість, можна виграти справу. Щоправда, в одному випадкові судова тяганина, за словами О.Рябченка, тривала до повної перемоги справедливості... два з половиною роки.
Другий гордіїв вузол — приватизація квартир у будинках, що підлягають капітальному ремонту та знаходяться в центрі великих міст. Як стверджують юристи, закон знов-таки на стороні мешканців престижних «центрових» квартир. Адже табу на приватизацію житла, що підлягає реконструкції, не діє, якщо відсутній кошторис на виконання робіт, реальне фінансування, та й вноситься такий будинок до «чорних списків» лише на рік.
Попри різні перешкоди, сьогодні у власність громадян України плавно й загалом спокійно перейшло 57% житла. У вихорі виборчих пристрастей багато хто не помітив, що постановою ВР щастя приватизації (разом з терміном видачі й використання житлових чеків) продовжено до 31 грудня 2000 року. До речі, перші чутки про підвищення оплати чи то за приватизоване, чи то за державне житло — небезпідставні. Певна різниця передбачається проектами Житлового кодексу та Закону України «Про оподаткування нерухомого майна». Після переходу від умов найму до оренди державного житла плата за користування, вірогідно, буде на 20—30% вищою. Оплата ж комунальних та інших послуг залишиться однаковою для всіх.
