У суботу в новосибірському аеропорту під час дозаправлення літака було затримано, як вважає преса, найбагатшу людину Росії Михайла Ходорковського, голову найбільшої за капіталізацією російської нафтової компанії ЮКОС. Бізнесмена утримуватимуть під вартою в одній із найвідоміших московських тюрем — «Матроській Тиші» — до 30 грудня. Удар по Ходорковському передбачався ще влітку, коли почалися перші «бойові дії» проти ЮКОСу.
Під час допиту Ходорковському пред’явили обвинувачення за сімома статтями Кримінального кодексу Росії — зокрема, його звинувачують у шахрайстві, невиконанні вироку суду, ухилянні від сплати податків, завдання майнових збитків шляхом обману або зловживання довірою, підробленні документів, привласненні майна. Приводом виступила та сама справа про продаж пакету акцій підприємства «Апатит», за якою на початку липня арештували одного із найбільших акціонерів ЮКОСу Платона Лебедєва, який також входить до числа найбагатших людей Росії. Ходорковський ще недавно заявляв про те, що він особисто проблем із владою не має. Тоді один із основних акціонерів ЮКОСу, Платон Лебедєв, вже перебував під вартою. Ще тоді в ЮКОСі розробили план кризового управління, який й задіяли після арешту Ходорковського. За даними журналу «Коммерсантъ- Власть», координацію оперативної діяльності покладено на першого віце-президента компанії Стівена Тіді, громадянина США.
Фондовий ринок відреагував спочатку падінням акцій ЮКОСу, прогнозується 20% падіння протягом тижня. Подейкують про початок масового продажу акцій компанії. Переговори ЮКОСу про злиття з американськими нафтовими гігантами Exxon Mobil і Chevron тимчасово припинено. Питання про те, що спричинило затримання Ходорковського — горезвісне «рівновіддалення олігархів», приховані війни в оточенні президента Путіна, наступ держави на капітал із метою цілковитого контролю, показовий удар по олігарху, який насмілився втручатися в політику, — ще довго залишатиметься відкритим. Так само неможливо відповісти однозначно й на запитання про те, чого варто очікувати далі, хто буде наступним, як зміниться у зв’язку з цим міжнародний імідж Росії, які наслідки це може мати для України, яка не може бути просто спостерігачем через різнi причини.
Російський союз промисловців і підприємців, що об’єднує передусім найбільших «червоних директорів», звернувся до президента Володимира Путіна з пропозицією про зустріч у справі ЮКОСу. Минулого тижня, як повідомляли в російській пресі, представники РСПП, об’єднань ОПОРу та «Деловая Россия» написали третього за рахунком із початку справи ЮКОСу листа Путіну з проханням захистити ділові кола від пресингу правоохоронних органів. ЮКОС при цьому в листі не згадували.
«Жодних зустрічей, жодної торгівлі з приводу діяльності правоохоронних органів не буде. Якщо, звичайно, ці органи діяли в рамках російського законодавства», — заявив у відповідь Путін на нараді з членами уряду. Путін вважає, що у Басманного суду Москви (якого у пресі тепер вважають «кишеньковим») були підстави заарештувати Ходорковського, додавши, як повідомляє РІА «Новости», що «до речі, винна людина чи ні, це мають довести ті, хто так вважає».
«Усі спекуляції та істерики щодо цього просив би припинити, а уряд прошу до цієї дискусії не втягуватися», — сказав Путін, відповівши таким чином на одне із основних запитань — наскільки він особисто рівновіддалений від справи ЮКОСу.
Оголошено, що компанії Exxon Mobil та Chevron Texaco тимчасово припинили переговори про злиття з ЮКОСом, причому Financial Times стверджує, що це сталося саме у зв’язку з арештом Ходорковського. За даними газети, Exxon Mobil був готовий викласти $25 млрд. за пакет у 40—50% акцій ЮКОСу. Обидві компанії, проте, усе ще зберігають інтерес до угоди. До того ж економічні експерти вказують, що, незважаючи на арешти, ЮКОС працює стабільно.
У коментарях західної преси — передусім, стурбованість. Арешт Ходорковського представляють найчастіше саме у вигляді політичної розправи — зрештою, олігарх ніколи і не приховував, що фінансує діяльність СПС і «Яблока», розраховує провести до Думи частину «своїх» політиків і, можливо, впливати на президента. Це, як вважають, не могло не викликати роздратування президента Путіна та його оточення.
Багато хто в Москві сьогодні також вказує на спроби Кремля остаточно розгромити Березовського та Гусинського, колись могутніх олігархів, як на ланки одного ланцюга, що має назву «дурість». Гліб Павловський вважає, що події вступили у фазу «відповідальної кризи», в якій виявилася непотрібна істерика.
Можна зустріти думки й про те, що нова еліта, яка складається передусім із «силовиків» та «нових-нових росіян», вступила в боротьбу за переділ власності та впливу в країні. При цьому ані Путін, аніж ті, хто є основою його підтримки, не бачать іншого шляху вирішення своїх проблем, ніж застосування грубої сили. Щоправда, російський президент вже багато разів обіцяв, що перегляду підсумків приватизації не буде.
Говорять і про те, що Росія знову приміряє на себе яскраво виражені імперські амбіції, у здійсненні яких владі важливо показати себе в усій твердості як всередині країни, так і за кордоном. Саме тому уможливилася поява воєнної концепції, що стверджує про право на «превентивний удар», уможливилися події навколо Тузли. І справа ЮКОСу так само логічно вписується у цей ланцюг.
Усі ці думки мають право на існування. І можливо, ті, хто їх висловлює, по-своєму мають слушність. Мають слушність, можливо, й ті, хто вважає, що в цьому випадку йдеться «лише» про те, щоб зберегти компанію, але вже з підконтрольним керівництвом, і вже потім поновлювати переговори про злиття з тією ж Exxon Mobil. А також про те, щоб остаточно відбити в олігархів, які залишаються, наприклад, Потаніна, будь-яке бажання втручатися у велику політику.
Москві буде досить важко довести, що з нею можна мати справу, хоч би що тепер із цього приводу казали володарі кабінетів у Кремлі. У будь-якому разі, система, створювана нинішньою російською владою, має дуже мало спільного з демократією та вільним ринком, свободою підприємництва. У будь- якому разі, із Путіним рахуватимуться і співпрацюватимуть, але чи йому довірятимуть? Події навколо ЮКОСу лише додають підстав для роздумів.
