Навколо світу за 80 днів — це складно. А як щодо подорожі галопом по Європі за один день? Цього року Україна вже вшосте дала змогу українцям та їхнім європейським сусідам познайомитися ближче під час святкування Дня Європи. Головним елементом заходу в Києві стало Європейське містечко, намети якого представляли 28 країн членів ЄС,кандидатів на вступ, а також Україну. Вранці на відкритті свята з-під чорної великої парасольки учасників та відвідувачів привітав міністр закордонних справ України Володимир Огризко: «Я хочу побажати всім нам європейського настрою, духу та перспективи. Європейський Союз поруч з нами, всі наші сусіди — у складі ЄС. І ми так само хочемо жити, як європейці. Отже, нехай це буде святом спілкування, святом єднання. Ми повинні довести, насамперед, самим собі, що чогось варті».
Характерно, що вперше за шість років Україна представила на Хрещатику власний намет і вперше взяла участь у фінансуванні Дня Європи. Траян Лауренціу-Христя, посол Румунії в Україні, з цього приводу висловив захоплення Україною і зазначив, що держава росте рік від року. «Важливо, що цей раз став першим, коли не тільки ЄС, а й сама Україна взяла на себе фінансову відповідальність за організацію свята, а отже стала його співвласником», — підкреслив дипломат.
Слід зазначити, що відповідно до Указу Президента України, День Європи — свято загальнонаціональне, а за своїм змістом воно ще й аполітичне. Але Хрещатик з великими юрмами людей — надто велика спокуса. Не втрималася Партія регіонів і додала свою ложку дьогтю — Європейське містечко було буквально оточене представниками партії з прапорами та символікою. Схоже на те, що навіть не всі «прапороносці» знали, на якому заході вони були присутні. Один із них, наприклад, сказав «Дню», що сприймає дійство як таке, що присвячене захисту екології.
Кожна країна, представлена власним павільйоном на Хрещатику, діяла за принципом — себе показати (пріоритетна місія) та на інших подивитися. Австрійський намет виявився ледь не найбільш вимогливим — охочі одержати брошури з довідковою інформацією про цю країну повинні були попросити матеріали німецькою чи англійською мовою з виразним англійським чи німецьким акцентом. Представники всіх інших наметів не були настільки суворі до відвідувачів і залюбки роздавали інформаційні буклети. Натомість намагалися зацікавити людей власними міні-проектами. Намет Німеччини, наприклад, пропонував відвідувачам перевірити свої знання і відповісти на кілька запитань, пов’язаних із життям країни. Той, хто мав відповіді на всі «німецькі» запитання, отримував сувеніри на згадку про країну Гейне.
Мала запитання до українців також і Велика Британія: у наметі цієї країни була організована вікторина, присвячена чаю — напою, на якому найкраще знаються англійці. Іншим шляхом пішла Чеська Республіка: перш ніж розповісти про себе, вона запропонувала відвідувачам самим намалювати Чехію такою, якою вони її собі уявляють.
Особливо прийшовся до смаку українцям ірландський павільйон: тут пропонували хильнути справжнього ірландського лікеру Baileys. Слід відзначити, що охочих знайшлося таки чимало, незважаючи на ціну у 15 грн. за 100 гр. напою. Випити на брудершафт Україні запропонувала також і Іспанія. Відвідувачі могли замовити келих червоного вина Sangria та скуштувати рисової паельї чи іспанського омлету (на смак так само екзотично, як і на слух!). І все це під звуки іспанської гітари. Врешті-решт, яке свято Європи без європейських страв?
Чи не найтяжче працював український павільйон — гопак чи акробатичний номер, танці чи співи — все, аби зацікавити публіку. Здавалося, працівники намету не мали й хвилини перепочинку. «Це чудово для киян. А найбільше подобається те, що люди не розходяться. Їм дійсно цікаво», — розповіла представниця українського павільйону Катерина Руголь.
Багато чого змогла про себе розповісти українцям Словенія — країна, що нині головує в ЄС. Посол Словенії в Україні Примож Шуліго так оцінив діалог України з Євросоюзом: «Останнім часом Україна сильно наблизилася до ЄС. Незабаром буде новий етап переговорів щодо угоди між Україною та Європейським Союзом, тому все йде добре. Найважче сказати, коли Україна буде в ЄС, визначити певну дату. Словенія, для прикладу, мала 12 років переговорів».
За підготовку українців до спілкування з європейськими сусідами активно взялася Школа європейських мов. Щопівгодини відвідувачі могли познайомитися з датською, турецькою, фінською, голландською та іншими мовами. Справжній мовний букет на будь-який смак. Зрозуміло, що за півгодини не почнеш говорити з естонцем на рівних, тим не менш, після заняття почуваєш себе ніби на голову вищим.
Марія Трофімова, школярка з Миколаєва, відвідала всі можливі заходи на Хрещатику. Тепер вона з нетерпінням чекає вечора і рок-концерту на Майдані. «Це вікно в Європу для України, — розмірковує дівчина. — Я спецiально приїхала з Миколаєва на це свято. Тут багато країн відкриваються по-новому, особливо якщо немає можливості подорожувати». Про свої «європейські» відчуття розповів також екс- міністр Анатолій Зленко: «Дуже приємно відзначити той факт, що традиція, яка була започаткована в 2003 році, зберігається, і все більше відзначається в Україні. Цим святом ми б хотіли підтвердити свою відданість європейській ідеї, ініціативі й засвідчити той факт, що Україна не змінює свого європейського курсу і реалізує його такими заходами».
Виявилося, що під враженням від спілкування залишаються не тільки гості Європейського містечка, але й його «господарі». «Наша країна також представлена палаткою у містечку, і мені дуже приємно бачити, що багато людей підходять і розпитують про Швецію, таким чином зав’язуються дуже корисні для обох сторін діалоги», — поділився з «Днем» Йон-Крістер Оландер, посол Швеції в Україні.
А ввечері рок-музиканти з Італії, Литви та України остаточно довели, що кордони між Україною та її європейськими сусідами досить умовні. Міжнаціональні, міжетнічні, міжкультурні відмінності не можуть існувати, коли людей об’єднує музика. Олег Скрипка зі своїм гуртом «ВВ», італійська група Vanilla Sky та литовський гурт InCulto влаштували для Майдану яскраве видовище, яке завершило повний вражень та несподіванок День Європи.
