У відносинах із країнами ЄС Росія починає вдаватися до старих перевірених методів — до обіцянок і погроз, до такого собі своєрідного варіанта «пряника» й «батога», який входить до арсеналу наддержав. Свідченням такого російського підходу є останні заяви російського керівництва. У статті, опублікованій днями у Financial Times, російський президент Володимир Путін запевняв, що Європа не повинна боятися Росії. Водночас він попередив Польщу та інші країни Східної Європи, що відношення до Росії як до ворога, а не стратегічного партнера може знову розділити Європу на два табори. Слова Путіна потрібно розглядати як відповідь на вето Польщі, яка заблокувала початок переговорів між ЄС і Росією щодо укладення нової Угоди про партнерство й співробітництво, які мають розпочатися сьогодні. Варшава таким чином намагається добитися від Росії скасування російського ембарго на поставку деяких видів польської сільськогосподарської продукції на ринок Росії. Крім того, Польща наполягає на ратифікації Росією Енергетичної хартії.
Примітно, що одночасно з цією публікацією російського президента, пресі стало відомо про загрозу з боку Росії, пов’язану із забороною імпорту будь-якої продукції тваринництва з Євросоюзу, починаючи з 1 січня. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, у листі, надісланому в Брюссель на початку листопада, Росія попередила Європейську комісію, що з січня 2007 року заборонить імпорт м’ясних продуктів з країн ЄС, якщо не отримає гарантій якості м’яса з Румунії й Болгарії. За словами представника Єврокомісії, для подібної заборони немає жодних підстав, оскільки ЄС уже вжив необхідних заходів щодо свинячої лихоманки в Румунії й Болгарії. Експорт свинини з обох країн заборонений. Європейська комісія також висловила готовність до кінця тижня відправити в Москву фахівців, які пояснили б суть вжитих заходів, однак Росія поки що не відповіла на пропозицію. Заборона на ввезення в Росію м’ясної, м’ясо- молочної й рибної продукції з Європи обійдеться ЄС більш ніж у млрд. на рік. Чиновники в Брюсселі говорять, що питання обов’язково розглядатиметься під час саміту лідерів країн ЄС з російським президентом Володимиром Путіним. Варто зазначити, що два роки тому після вступу до ЄС ряду країн колишнього соціалістичного табору Росія також ввела заборону на імпорт м’яса, але через п’ять днів відмінила його. Чи трапиться так цього разу? Що має намір виторгувати Росія в обмін на включення визначальних положень Енергетичної хартії до нового договору? Багато що прояснить саміт Росія — ЄС, який відбудеться незважаючи на те, що Польща не погоджується на переговори.
Також цікаво, що російські газети, назвавши майбутній саміт важким, дотримуються різних думок щодо позиції Польщі. Ряд газет, у тому числі «Российская газета», звинуватили в ситуації, що склалася, Польщу. Тим часом «Ведомости», навпаки, закликають Москву «домовлятися» з Варшавою.
КОМЕНТАР
Федір ЛУК’ЯНОВ, головний редактор журналу «Росія в глобальній політиці»:
— Те, що відбувається навколо саміту й, зокрема, польське вето на початок переговорів з Росією про новий договiр — це проблема не російська, а суто внутрішньоєвропейська. Польща просто використовує ситуацію, що склалася, щоб спробувати вирішити свою давню м’ясну проблему. Але головний мотив полягає в тому, що Польща збирається продемонструвати своїм європейським партнерам, що з Варшавою потрібно рахуватися. Питання з м’ясом є мотивом, тому що Польща неодноразово зверталася до Єврокомісії з проханням вплинути на Москву. Єврокомісія реагувала досить мляво. До того ж нещодавно єврокомісар Беніто Ферреро- Вальднер заявила, що взагалі Польща сама повинна вирішувати це питання на двосторонньому рівні й не змішувати це з європейською політикою. Що загалом дивно, тому що зовнішня торгівля й сільськогосподарська політика є прерогативою Євросоюзу. Що ж стосується Енергетичної хартії, то всі давно зрозуміли, що Росія не ратифікуватиме цей документ у нинішній формі. Зараз відбувається гра за інше. Для ЄС важливим є мандат початку переговорів з Росією, оскільки Брюссель хоче в цей договір включити визначальні положення Хартії. Польща цей нюанс не розуміє або не хоче розуміти. Позиція Росії пов’язана з її небажанням ратифікувати Хартію, дійсно небезпечна. Гадаю, що зараз між ЄС і Росією триває війна нервів. Дійсно, є проблема з газом і вона збільшуватиметься. ЄС на цьому наполягає й постійно апелює до цього, що Росія не справиться, а це ставить під загрозу постачання Європи. Росія відповідає: ми справимося — це не ваша проблема. На мою думку, процес підготовки нового договору — це процес дуже жорсткого торгу про умови взаємодії передусім в енергетичній сфері. Що на що міняють? За яких умов Росія може погодитися на доступ до трубопроводів і до родовищ? Це буде надто складний процес. Я не знаю, чим він закінчиться. Тут питання вже реальної сили й позицій, а також уміння перемовників. Поєднання обіцянок і погроз — це досить поширена тактика під час переговорів на економічні теми... Що стосується Болгарії й Румунії, я не буду судити, наскільки виправданою є російська заклопотаність. Я підозрюю, що проблеми можуть бути. Хоча й вони перебільшені.
