Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Розморожування»

У Південній Осетії гаряче
13 серпня, 2004 - 00:00
ЧАСТИНА ЖИТЕЛІВ ПІВДЕННОЇ ОСЕТІЇ ШУКАЄ ЗАХИСТУ ПІД РОСІЙСЬКИМ ПРАПОРОМ / ФОТО РЕЙТЕР

Розморожування «заморожених» конфліктів на території Грузії поки що не привело до позитивних результатів. Становище в Південній Осетії залишається напруженим. Минулої ночі, як повідомляє «Руставі- 2», троє осіб загинуло і кілька було поранено внаслідок обстрілу грузинських сіл у цьому регіоні. У свою чергу де-факто влада Південної Осетії заявила про масований обстріл самого Цхінвалі та кількох осетинських сіл.

Після обміну різкими взаємними обвинуваченнями між Москвою та Тбілісі грузинська сторона доклала зусиль для того, щоб повернути проблему в русло адекватного діалогу. Президент Грузії Михаїл Саакашвілі на спеціально скликаній прес-конференції для іноземних журналістів ще раз заявив про прихильність до мирного врегулювання та пояснив, що ніхто не посягає на безпеку російських туристів, але водночас існують правила, яких має дотримуватися будь- який корабель, що наближається до берегів Грузії. У Москві два дні вели переговори глава грузинського оборонного відомства Георгій Барамідзе та міністр з урегулювання конфліктів Георгій Хаїндрава. У результаті досягнуто важливих домовленостей щодо військового співробітництва між двома країнами, а також угоди про те, що в Південній Осетії не має бути iнших озброєних формувань, крім тристороннього російсько-грузинсько-осетинського миротворчого контингенту. При цьому дедалі частіше звучать обвинувачення на адресу російських миротворців, «які стали однією зі сторін конфлікту». Днями заступник міністра держбезпеки Грузії звинуватив їх у наданні допомоги озброєним осетинським загонам.

Обстріли, що тривають у Цхінвальському регіоні, можуть поставити спроби часткової демілітаризації під питання. А демарш Володимира Жириновського, який вирушив на катері до Абхазії, явно був покликаний ще більше погіршити і без того непросте становище на дипломатичному «фронті». У той час, коли Москва робить зауваження з приводу стилістики президента Саакашвілі, міністр оборони Росії Сергій Іванов назвав заяви Тбілісі про порушення повітряного простору Грузії російськими літаками «бредом сивой кобылы».

Питання відновлення територіальної цілісності Грузії Михаїл Саакашвілі обговорював під час свого нещодавнього візиту до Вашингтона. Держсекретар США Колін Пауелл висловив зацікавленість у тому, щоб російсько-грузинський діалог з цієї проблеми повернувся в нормальне русло і повідомив, що американська влада веде переговори «з партнерами як у Тбілісі, так і в Москві».

Як повідомляє Civil.ge, де-факто влада Південної Осетії наприкінці минулого тижня провела військові навчання з участю бойових вертольотів. А керівництво самопроголошеної Абхазької республіки заявляє про наявність у нього військового флоту. Російські ЗМІ повідомляють про масові закупівлі зброї, які нібито здійснює Грузія. Водночас грузинські дипломати кажуть, що військово-технічне співробітництво з іншими країнами ведеться в рамках колишніх домовленостей і про жодні екстрені акції не йдеться.

На сьогодні і відновлення територіальної цілісності Грузії, і «холодний», але мир на Південному Кавказі залежать від відповідей на такі запитання: Кому вигідні обстріли, що тривають у Цхінвальському регіоні? Яким буде майбутнє миротворчих контингентів у Південній Осетії та Абхазії — залишити без контролю ці насичені зброєю регіони не можна, але як забезпечити найефективнiший контроль? Які сили прийдуть до влади в Абхазії після президентських виборів, запланованих у самопроголошеній республіці на осінь? І нарешті, від того, чи зуміють Москва та Тбілісі подолати «труднощі перекладу».

КОМЕНТАР

Гія НОДІА, голова Кавказького інституту миру, демократії та розвитку:

— Грузинське керівництво справді намагається розморозити «заморожені» конфлікти. «Розморожування» можна розуміти як початок нової війни або як спробу вирішити конфлікти миром. Без сумніву, зусилля Тбілісі спрямовані на те, щоб зрушити ситуацію з мертвої точки. Російське МЗС докоряє грузинському керівництву в тому, що воно не стало відкладати відновлення територіальної цілісності до досягнення максимальних успіхів в економічному й соціальному відродженні країни. Але, по-перше, грузинська влада вважала, що проблему Південної Осетії можна вирішити порівняно легко. Де-факто влада Цхінвальського регіону в основному залежала від контрабанди. Крім того, у населення Південної Осетії немає настільки гострої неприязні до грузинів, як у абхазів. Грузинське керівництво зробило перші кроки в роботі з осетинським населенням, щоб «розморожування» конфліктів почати з «розморожування» образу ворога, ослабити базу для сепаратистського уряду, якому цей образ необхідний. Де-факто владі Цхінвалі це не сподобалося — і напруженість посилилася. По-друге, добиваючись економічного й соціального відродження країни, не можна залишити таку «чорну діру», якою була Південна Осетія — центр контрабанди, чорного ринку тощо. Дуже важко боротися з організованою злочинністю, залишаючи подібні території з невизначеним статусом.

Стрілянина, провокації, які сьогодні відбуваються у Цхінвальському регіоні, насамперед вигідні де-факто владі Південної Осетії. У новій ситуації вона вразливіша, а напруженість воєнного типу дасть більше підстав Росії бути втягненою в конфлікт і намагатися підтримувати колишній статус-кво. Грузинська сторона заявляє про необхідність інтернаціоналізувати миротворчі сили, у випадку Південної Осетії особливо багато говориться про необхідність підвищення ролі ОБСЄ. Керівництво ОБСЄ згодне на це, але Росія категорично проти. Грузія розуміє, що в Росії дуже багато впливу в регіоні, тому надмірно погіршувати відносини з Москвою також непродуктивно.

Зараз основна увага грузинського уряду приділена Південній Осетії. Робота з абхазьким керівництвом почнеться після виборів, оскільки в передвиборній ситуації абхазькі діячі змагаються в демонстрації жорсткості й непримиренності до Тбілісі. Крім того, вони офіційно відмовилися від переговорів, що природно в передвиборній обстановці. Вважаю, що надання певних гарантій лідерам самопроголошених республік можливе, але конкретно про це поки що не йдеться.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: