Своє десятиріччя Соціалістична партія України учора відмітила організацією та проведенням з’їзду партії. Після урочистого внесення знамена під уперше виконаний «Марш соціалістів» на слова лідера партії Олександра Мороза з доповіддю про десятирічний шлях СПУ виступив її незмінний лідер. Почав, щоправда, з кінця — з терактів у США. Як виявилося, для того, щоб пізніше традиційно звинуватити українську владу в тероризмі по відношенню до власного народу.
Велику частину свого виступу Олександр Олександрович присвятив опису передвиборної ситуації (для того, щоб колеги мали змогу донести «правильні» думки людям на місцях). Головним ворогом виборів-2002 лідер соціалістів назвав адміністративний ресурс і закликав до боротьби з його використанням партії різної орієнтації. За словами О.Мороза, незважаючи на негативну оцінку пленумом ЦК КПУ ініціативи соціалістів про єдиний лівий блок, СПУ ще раз підтверджує готовність погодити умови і межі співпраці заради спільного успіху на виборах. Швидше за все, така наполегливість — усього лише данина традиції. Навряд чи Олександр Олександрович не розуміє, що комуністи не захочуть ділити з ним свій (а не СПУ) успіх на виборах. До речі, як вже повідомляв «День», днями СПУ підписала політичну угоду про співпрацю у виборчій кампанії, що, зокрема, передбачає узгодження кандидатур в мажоритарних округах з політичними противниками КПУ Симоненка — Комуністичною партією робітників і селян (КПРС). Як тут не пригадати «ідеологічні» заклики про зміну влади?
«Окремий привіт» лідер соціалістів передав і «Нашій Україні». Лідер соціалістів зазначає, що В.Ющенко, маючи особистий високий рівень довіри виборців, спирається на політичні партії, які «в попередні періоди вирізнилися прислужництвом владі». «Шкода про це говорити, але для руйнування основ демократії в Україні більше за всіх зробили партії, які за визначенням мали бути націонал-демократичними», — сказав лідер соціалістів. На його думку, все, що зробили останнім часом ці партії, — це доказ невідповідності їх програмних засад і практики діяльності. У цьому політичному спектрі, сказав О.Мороз, «не виявилося каталізатора, стрижня», оскільки керівний склад цих політичних сил обрав для себе «принизливу роль так званої конструктивної опозиції, обслуговування режиму і провідників диктатури». «Можливо, Віктору Ющенку вдасться об’єднати це крило партій. Але йдеться про те, куди він його поведе. На сьогодні немає підстав стверджувати, що конформістська позиція цього крила з його приходом зміниться», — заявив О.Мороз. Він також підкреслив, що «партії цього блоку є ідеологічними опонентами» СПУ. Чим, схоже, остаточно заплутав спостерігачів. А як щодо Юлії Володимирівни?
Форум національного порятунку на чолі з Юлією Тимошенко, на думку Морозу, найбільш близько знаходиться до прихильників Ющенка, але водночас, він більше налаштований на опозиційність до влади, хоча ця опозиційність, за словами лідера соціалістів та соратника Ю.Тимошенко, «має суб’єктивну основу». Загалом, як не кажи, а справжня опозиція, виходячи з усього вищесказаного, в Україні тільки одна — імені О.Мороза. До речі, як стало відомо «Дню» з близьких до керівництва СПУ джерел, на з’їзд запросили і Юлію Тимошенко. Але вона не прийшла... І ще: наміри О.Мороза об’єднатися з «Батьківщиною», хоча б в рамках передвиборного блоку, давали наївним підстави для міркувань про певний «рух праворуч» СПУ. Але найбільш вірний показник ідеологічного обличчя партії — це її голосування у парламенті. Позавчорашнє блокування голосування по Земельному кодексу соціалістами нарівні з комуністами показало, що СПУ була і залишається партією з ортодоксально лівою ідеологією. А точніше, що ідеологія у випадку СПУ абсолютно ні до чого.
Продовження теми на стор. "День України"
