Нинішньому міністру освіти і науки Іванові Вакарчуку потрібно віддати належне. Прийшовши на посаду й отримавши у спадок не ним заварену «кашу», він героїчно взявся її розхльобувати. Маємо на увазі цьогорічну вступну кампанію, проблем із якою й справді багато. Мало того, що в нових правилах прийому надсилу розбиралися як абітурієнти та їхні батьки, так і керівництво університетів. Подекуди самі чиновники не могли пояснити, що, коли, кому і як робити. А тут ще й керівництво деяких вишів, переймаючись хто якістю абітурієнта, а хто — фінансовим «наповненням» цього питання, вирішило зайнятися самодіяльністю та пошукати шляхи проведення власного внутрішнього добору абітурієнтів. Таке «свавілля» стало приводом до гнівного листа міністра керівникам вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації. Під роздачу в першу чергу потрапила Києво-Могилянська академія, яка, будучи піонером у проведенні вступного тестування, від внутрішнього добору відмовитися не погодилася. Листом могилянці не надто перейнялися, і внутрішній іспит все ж таки провели. Обґрунтували це власним багаторічним досвідом, цьогорічними «Умовами прийому до ВНЗ», де передбачене так зване попереднє тестування, а також послались на незмінно високу якість переважної більшості своїх абітурієнтів. Для людей, що працюють у вищій освіті, дивиною це не стало — традиційно Могилянка демонстративно показала свою винятковість. А ось в МОН цього не зрозуміли, назвавши такий жест «неадекватною поведінкою».
У виступі почесного президента НаУКМА В’ячеслава Брюховецького, опублікованого на офіційному сайті університету, зазначається, що «науково-аналітичний центр тестувань НаУКМА (керівник — д. філол. наук В.С. Брюховецький) реалізує науковий проект «Розробка сучасних технологiй вступних тестових випробувань», затверджений наказом МОН № 1044 від 27.11.2007 р. «Про результати конкурсного вiдбору проектiв наукових дослiджень i розробок...». Цей проект передбачає «Експериментальне дослiдження через проведення конкурсного добору вступникiв до НаУКМА у форматi тестування з урахуванням результатiв сертифiкатiв 2008 року, наданих УЦОЯО. Визначення ефективностi запропонованих параметрiв конкурсного вiдбору на тестуванні в НаУКМА 2008 року». За результатами цього дослідження буде підготовлено науково-аналітичну довiдку результатiв вступу та навчання рiзних категорiй студентiв». Виникає логічне запитання: яким чином розроблявся цей проект, якщо в міністерстві про нього чи не знають, чи забули, а в Могилянці про нього почали говорити тільки тоді, коли треба було виправдати свою неслухняність?
Що ж, цьогорічні освітні нововведення (попри всі недоліки організації) зробили хорошу справу: розворушили вітчизняну систему освіти, показали всі її мінуси та плюси. Безперечно, і Києво- Могилянська академія, і ще низка ВНЗ мають всі підстави називатися особливими. Але для цього потрібна відповідна законодавча база. Поки ж її нема, поведінка за принципом «а нам закон не писаний» не просто принижує інші, багато в чому не гірші університети, а й дезорієнтує і без того розгублених абітурієнтів.
КОМЕНТАРI
Ігор ПАСІЧНИК, ректор Національного університету «Острозька академія»:
— Для добору абітурієнтів ми враховуємо їхні додаткові успіхи: бал атестату, участь в олімпіадах тощо. Проте важкість полягає у тому, що надзвичайно великі привілеї мають пільговики. Це недоречне нововведення — на нашу думку, всі абітурієнти повинні мати рівні права. Для прикладу, якщо у дитини з Івано- Франківської області бал сертифікату 200, а у випускника з Чорнобильської зони — 26, я повинен пожертвувати кращим абітурієнтом. Потрібно врахувати, що за останній час кількість інвалідів суттєво зросла. Врешті-решт ми змушені навіть проводити окремі співбесіди серед пільговиків.
Крім того, дуже важко визначити, скільки чоловік з тих абітурієнтів, які мають прохідний бал сертифікату, залишаться саме в нашому ВНЗ, а не підуть до іншого. У зв’язку з цим ми вивчили досвід Швеції, яка має схожу систему вступу. Шведи, окрім зарахованих вступників, залишають 40 наступних за рейтингом в резерві. Таким чином, ми залишаємо по 10 резервних місць на кожну спеціальність, а після підбиття підсумків ми надсилатимемо абітурієнтам листи, де буде написано: «Ваше прізвище під номером один в резервному списку вступників». Це дасть надію абітурієнтам та їхнім батькам, а нам — упевненість у тому, що ми зможемо заповнити місця, що залишаться, кращими студентами.
Наступного року потрібно буде також переглянути прохідний бал. 124 бали сертифіката — це ганебно для Острозької академії! Мені здається, було б непогано, якби МОН надало право ВНЗ самим визначати прохідний бал.
В цілому ж, вступна кампанія в Острозькій академії пройшла спокійно.
Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ, ректор Національного технічного університету «Політехнічний інститут»:
— Нам дуже важливо відібрати тих абітурієнтів, які мають задатки до творчої технічної діяльності, можуть бути конструкторами, інженерами тощо. Тому ми йдемо в школи зі своїми олімпіадами, виставками для того, щоб знайти майбутніх корольових, сікорських, люльок... Згідно із затвердженими Правилами прийому для нашого університету, ми маємо певну квоту на такі творчі особистості. Проте, наскільки я чув від чиновників, наступного року планується відійти і від цього виключення.
Перш за все, ця нова система вступу корисна. Корисна в тому, що здійснюється моніторинг знань школярів на єдиній платформі. Ми вперше дізнаємося, який середньостатистичний рівень знань, і зможемо оцінити наш людський потенціал, на що ми здатні.
Що ж стосується вад цієї системи, то вона побудована на недовірі до вчителя й педагога. Їх оголошено корупціонерами, а тому створений інший інститут держави з некорупціонерів за визначенням, який буде займатися вступною кампанією. Мене це хвилює, оскільки було зачеплено фундаментальні основи навчання, що завжди базувалося на повазі учня до вчителя.
По-друге, тестування побудоване на одномоментному визначенні рівня знань, що несе за собою великі випадковості. У світі діють системи тестування накопичувального характеру, коли за певний період часу можна точно визначити, на що здатна дитина.
І третє: система тестування нечутлива до творчих особливостей людини. В такому випадку «за дужками» залишаються люди, які справді можуть створювати щось нове, а, як відомо, в суспільстві таких людей до 10%. Вони менш ефективні в шаблонних ситуаціях, в яких демонструють знання, нижчі від справжніх.
В майбутньому система тестування має бути підкорегована таким чином, щоб було усунено таке ії розуміння, що вона служить для подолання корупції в освіті. Крім того, вона може використовуватись як допоміжна — але університети, які відповідають за проривні напрямки розвитку суспільства, мають здійснювати остаточний добір за власними методиками.
Геннадій ПIВНЯК, ректор Національного гірничого університету м. Дніпропетровська:
— На основі правил, встановлених Міністерством освіти і Міністерством юстиції, було складено правила прийому в кожний вуз з урахуванням життя в цих учбових закладах. Міністерство просто уточнило деякі дії, вносячи зміни в умови прийому. Вони стосувалися передусім пільгових категорій студентів, які можуть бути зараховані за наявності сертифікатів незалежного тестування. Та вони зараховуються поза конкурсом. Це стосується дітей-сиріт, інвалідів. А стосовно незалежного тестування, — на мою думку, це необхідний елемент розвитку і реформування системи вищої освіти з позиції системності й однакових підходів до організації підготовки у школярів, а потім створенні необхідних рівних умов для вступу до вузу. Звісно, цей масштабний експеримент у країні може бути по-різному оцінений залежно від того, як кожний регіон відпрацьовував цю технологію. Це необхідний елемент, але він вимагає максимального вивчення досвіду прийому абітурієнтів цьогоріч, і його слід уважно вивчати під час організації та проведення приймальної компанії. Що й робить наш університет. Але разом із тим є багато бажаючих вступити на технічні спеціальності. І ось саме тому ВНЗ, на мій погляд, у майбутньому повинні більше працювати з випускниками технікумів. Але не в період вступної кампанії, а впродовж усього тривалого періоду часу, прищеплюючи учням інтерес до технологічних спеціальностей або, точніше, затверджуючи цей інтерес на прикладі наукових робіт, технологічних проектів, на прикладі відповідних практик, екскурсій в учбові заклади. Це надзвичайно необхідно, щоб технічні спеціальності розвивалися, орієнтуючись на інноваційний шлях розвитку економіки України та створення високотехнологічного виробництва. Без цього жодне незалежне тестування не вирішить питання подальшого затвердження і розвитку особистостей.
Гадаю, що незалежне тестування існуватиме у майбутньому, але довіра до університету, до професора, до професорської аудиторії має зростати. А що до корупції, то вона аж ніяк не в системі освіти, а далеко за межами університетського середовища. Корупція — загальна проблема країни, і вона буде розв’язана, якщо підніматиметься економіка України. Чим вона буде більше високотехнологічною, тим більша буде потреба в інтелектуальному потенціалі, який створюють технічні університети.
