Над Україною незвичайні хмари. З них ось-ось поллється на країну грошовий дощ. Лише цього року, як вважають економісти, Київ отримає від Міжнародного валютного фонду 5 мільярдів дол. І це ще не все. На початку тижня агентство Fitch Ratings, виходячи з відновлення співпраці нашої країни з МВФ, що є позитивним чинником для її кредитоспроможності, підвищило Україні суверенні довгострокові рейтинги дефолту емітенту в іноземній і національній валюті з рівня «B-» до «B» з довгостроковим прогнозом «Стабільний». Тепер і шлях для інвестицій до України відкрито.
Але цього нам, мабуть, мало (стабілізаційний кредит терміном на 2,5 року й в обсязі 10 млрд. спеціальних прав запозичення, або 14,9 млрд. доларів, або 10,6% прогнозного ВВП України 2010 р.). Гроші МВФ підуть здебільшого на стабілізацію курсу національної валюти, а інвестиції, сподіватимемося, не лише в банківський сектор, а, в першу чергу, на модернізацію виробництва та інновації. У той же час, як зазначає директор аналітичної групи Fitch із суверенних рейтингів Девід Хеслам, «історії проведення послідовної політики в Україні ще належить сформуватися».
Як відомо, Україна відклала випуск єврооблігацій, що планувався в червні, через бюджетно-боргову кризу в єврозоні. Тепер представники Мінфіну знову заговорили про готовність країни залучати кошти за високу ціну. Держбюджет дозволяє їм залучити на його пряме фінансування шляхом випуску єврооблігацій 1,3 мільярда дол. До того ж, зовсім нещодавно, в червні, країна вже отримала 2 мільярди дол. від російського ВТБ. Прем’єр-міністр України Микола Азаров назвав цей кредит бридж-фінансуванням (до нього вдаються молоді компанії, які ще не мають позитивних грошових потоків. — Авт.) перед планованим цього року випуском єврооблігацій. Отже, російський ВТБ стає немовби придворним андеррайтером українського уряду. Як повідомив днями міністр фінансів Росії Олексій Кудрін, Україна готується до розміщення в його країні рубльових суверенних облігацій. При цьому міністр не виключив, що організатором операції може стати все той же ВТБ.
Розміщення українських облігацій може стати прецедентом для місцевого ринку, зазначала цими днями російська преса. До цього в РФ були випадки розміщення білоруських і казахстанських бондів. Обидва закінчилися дефолтами, не без натяку пишуть «Ведомости» й розповідають про те, що цього тижня в Бостоні (США) починається роуд-шоу з розміщення українських 10-річних євробондів на 1,3 мільярда дол. Співорганізатором виступає все той же ВТБ, зацікавлений у тому, щоб таким чином повернути виданий раніше Україні кредит (2 млрд. дол.)
Простому платникові податків у хитросплетіннях ринкових вигод і ризиків не розібратися. Проте йому важливо, щоб зовнішній борг країни (зараз 34,6% від ВВП) залишався в межах, що не вимагатимуть від уряду запроваджувати додаткове податкове навантаження й надто вже прогинатися в політичному ухилі перед іншими державами.
А що думають про це експерти «Дня»? Головний науковий консультант Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор економічних наук Олександр Кириченко впевнений, що розміщення рубльових суверенних облігацій «стратегічно, звісно, вигідне Росії!».
Директор економічних програм Центру ім. О. Разумкова Василь Юрчишин каже, що «вихід на різні фінансові ринки — це непогано». Але при цьому для нього важливо, наскільки вони стійкі й стабільні, а отримуваний там ресурс, тобто коштовні папери, є ліквідним. Дуже важливо знати, зауважує експерт, чи готова наша країна їх обслуговувати... «щоб не заміщати економічний ресурс якимось політичним». А ризик полягає, за словами Юрчишина, в тому, що в наших відносинах з Росією весь час з’являється якийсь політичний підтекст. Ось це й насторожує».
Президент Української асоціації економістів-міжнародників професор Філіппенко висловлюється ще чіткіше: «Рубльову позику можна назвати фінансовою інновацією, надлишок і невпорядкованість яких призвели до світової фінансової кризи. Проблема в тому, що процедура рубльового кредиту ще не відпрацьована. При цьому суть її полягає в намірах Росії укріпити рубль, підвищити його престиж і забезпечити вільну конвертацію в умовах певного ослаблення інших валют, особливо євро. Російську сторону тут можна зрозуміти. Якщо пам’ятаєте, вони й раніше робили такі спроби, закликаючи створити нафтову біржу, розрахунки на якій мають бути виключно в рублях. Але вільноконвертовану валюту не можна створити указом. Вирішувати буде ринок. А що стосується вигод і ризиків України, яка вже майже отримала кредит МВФ, то важливо, щоб умови випуску суверенних рубльових облігацій були не важчі, ніж умови цього кредиту. Крім того, приймаючи такі облігації, Росія начебто повертається до ідеї рубльових розрахунків за енергоносії, реанімуючи рубльову зону».
