Одним із результатів зустрічі президентів України, Румунії та Молдови в Кишиневі можна вважати рішення про відкриття «багатомовного», за словами Леоніда Кучми, університету в Чернівцях.
Це, на думку Президента України, дасть можливість обом державам розвивати свої культурні традиції. У цьому Україна може стати взірцем для Румунії — бо, зокрема, колись у Сучаві з великою помпою було відкрито невеликий український педагогічний інститут, потім без зайвого галасу закрито. Нині 67 тисяч українців у Румунії мають лише ліцей ім. Шевченка, роботу якого було відновлено минулого року.
Взагалі ж за два дні в Кишиневі — і паралельно в Києві — вирішилося не так вже й мало. Президенти, наприклад, домовилися про створення вільної економічної зони Рені-Джурджулешти-Галац у два етапи, щоб перший етап — розробку документації, юридичне забезпечення — було завершено до березня.
Кучма при цьому закликав бути терплячими — від «а» до «я» — великий шлях і великі гроші, Константінеску констатував, що для реалізації цієї ідеї та задумок створення єврорегіонів Нижній Дунай та Верхній Прут самої лише волі президентів недостатньо. А в Києві перший віце-спікер Верховної Ради Адам Мартинюк заявив румунській парламентській делегації, що український уряд обов’язково вирішить проблему добудови Криворізького гірничо-збагачувального комбінату з урахуванням румунського внеску (близько $800 млн.). Всі ж закиди румунської преси з приводу незахищеності Україною прав румунської меншини — у Києві вважають безпідставними.
Як вирішуватимуться проблеми розподілу континентального шельфу між Україною та Румунією, не повідомлялося. А прикордонні проблеми з Молдовою під час зустрічі, здається, розв’язано — як заявив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк Інтерфаксу, все вирішилося на основі компромісу, і відповідний договір буде підписано або наприкінці цього року, або на початку наступного. В договорі, очевидно, буде зафіксовано положення про безкоштовну оренду Україною 7-кілометрового відрізку автошляху на території Молдови.
Ще дві цікаві заяви в Кишиневі зробив сам Кучма — по-перше, за його словами, «російська армія має дислокуватися в Росії», а не в Придністров’ї — такого тону від українських офіційних осіб досі ще не чули. Але, по-друге, Росія, якщо матиме наміри вдихнути енергію у вільну економічну зони на Дунаї, сміливо може приєднуватися.
Ще президенти підтримали зусилля міжнародної спільноти в Косово та Едуарда Шеварднадзе з наведення порядку в Грузії, декларували прагнення створити разом із Польщею зону стабільності з населенням понад 130 млн. чоловік, відвідали славетні кишинівські винні підвали й роз’їхалися.
№204 24.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
