До свого 15-ліття та до Дня Незалежності України газета «День» зробила чудовий подарунок читачам, випустивши нову книжку «Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди». Не зважаючи на те, що книжка має досить значний обсяг — 800 сторінок серйозного тексту, який потребує вдумливого читання — перший тираж (2000 примірників) було майже повністю розкуплено протягом трьох місяців від моменту виходу в світ. На складі в редакції залишилося всього-на-всього 300 примірників. Особливо тішить той факт, що «Сила м’якого знака» затребувана серед вишів. Так, приміром, книжки вже задіяні в навчальному процесі в Острозькій академії, Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Запорізькому національному університеті, Волинському національному університеті імені Лесі Українки та Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти. А це може свідчити тільки про те, що запит на правдиву українську історію сьогодні є, а попит на авторитетні видання зростає.
Згідно зі статистикою, найбільшу кількість книжок читачі придбали на Форумі видавців у Львові (136), на виставці «Медвін» (179) та на книжковій виставці в Українському домі (179). Цікаво, що на всіх цих заходах не було задоволено попит — привезених книжок просто не вистачало на всіх охочих. Окрім того, книгу активно купували не лише для себе.
Так, наш постійний читач і автор із Харкова Микола Низовий придбав 12 примірників «Сили м’якого знака», пояснивши: на подарунки своїм рідним.
Доволі цікаву інформацію подають книгарні.
— Найактивніше книга продавалася після Львівського форуму видавців, де вона була представлена. Зрештою, тоді про неї багато говорили, писали, окрім того, видання отримало відзнаку, — розповіла в коментарі «Дню» Катерина СИДОРЕНКО, директор мережі книгарень «Є», де можна придбати не лише «Силу м’якого знака», а й інші видання із Бібліотеки «Дня». — Пік продажів книги був у жовтні. У листопаді «Сила м’якого знака» також не виходила із ТОП-20 найпопулярніших серед відвідувачів книгарні видань (причму була не в «хвості» цього списку). Якщо говорити про георгафію, то тут, сказати б, і Схід, і Захід. Найкраще книгу розкуповували в книгарнях Києва, Львова та Харкова.
Тож, якщо ви ще не встигли додати цю книгу до своєї домашньої бібілотеки, чекайте на додатковий тираж вже найближчим часом.
Тимчасом свої думки відносно «Сили м’якого знака» та проблеми «позиченої» історії висловлюють Юрій Щербак та Валентин Наливайченко.
«МОЖЛИВО, У МАЙБУТНЬОМУ НАШУ КРАЇНУ БУДЕ ПЕРЕЙМЕНОВАНО НА УКРАЇНУ-РУСЬ...»
Юрій ЩЕРБАК, письменник, публіцист, Надзвичайний і Повноважний Посол України:
— Історія хвилює українців, можливо, навіть більше, ніж сьогодення, тому що в історії сховане наше коріння, основи народу, нації, держави. Те, як ставився до історії попередній тоталітарний комуністичний режим і те, що робить сучасна влада, намагаючись перевернути, переінакшити її, викликає величезний спротив. З погляду всесвітньої історії, процес цинічного відбирання у нас слова «Русь» виглядає абсолютно неадекватно. І та обставина, що нас фактично перетворили на малоросів завжди викликатиме опір серед українців. Можливо, у майбутньому наша країна буде перейменована на Україну-Русь чи Русь-Україну, і ми повернемо собі історичну назву того, з чого все почалося на берегах Дніпра й Росі.
Ці речі є надзвичайно актуальними сьогодні, тому нова книга із «Бібліотеки «Дня» «Сила м’якого знака» викликає величезний інтерес серед читачів. Публікації «Дня», що стосуються історії, спрямовані на відновлення й справжнє розуміння нашої минувшини, вони здійснюють точну інтерпретацію подій історичного поступу України. Ідеться і про Другу світову війну, і 1917—1922 роки, коли формувалися початки українського визвольного руху. До того ж, газета завжди дуже повно подавала історію ставлення українців до Сталіна та ним створеного Геноциду 1932—1933 років, який і досі замовчується всередині сучасної України і не визнається деякими країнами-сусідами. Таким чином, створюється дуже гостра ідеологічна зброя боротьби за Україну, за очищення нашої держави від наслідків тоталітарного режиму.
Як слушно казав Джеймс Мейс, ми живемо в посттоталітарній державі, але ж колись треба виходити з цього стану. Я щиро вірю в те, що наша історія позбавлятиметься насаджених міфів і перебільшень, стаючи врешті гідною та автентичною історією гідної нації. Інакше ми не зможемо себе ідентифікувати на Європейському континенті. Сьогодні потрібно розуміти, що з боку Росії триває серйозна навала на українські цінності, яка супроводжується потугами створити «русский мир», назвати нас другорядним російським народом з викривленою мовою та відібрати нашу національну ідентичність. Ми всі знаємо, як нація може стати безправною.
Тому та робота, яку проводить газета «День» і, зокрема, публікації, які увійшли до «Сили м’якого знака», мають важливе значення й дуже гостро сприймаються сучасним суспільством, особливо молоддю. Вони відчувають потребу в справжній історії, як потребу в повітрі. Та ніша, яку посідає газета своєю працею в питаннях історії, є надзвичайно потрібною нашому суспільству.
«ЦЯ КНИЖКА МАЄ СТАТИ НАСТІЛЬНОЮ ДЛЯ КОЖНОГО УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО Й ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА, КОЖНОГО ВИСОКОПОСАДОВЦЯ»
Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО, голова Політичної ради партії «Наша Україна»:
— «День» подарував нам вдалу збірку творів талановитих україністів. Виданням книжки «Сила м’якого знака» газета продовжила творення Книги Українства, що за глибиною і значущістю не поступається рівню «Британіки».
Збірка розриває пута шовіністичного перебріхування історії України — це гідна відповідь тим, хто протягом багатьох століть намагався викривити нашу історію, привласнити собі українські здобутки. Завжди захоплювався тим, наскільки велику роль газета «День» відводить поверненню історичної правди, наскільки високої якості видання з’являються у вашій видавничій серії та які актуальні теми обираються для обговорення й висвітлення.
«Сила м’якого знака» має стати настільною книжкою кожного українського громадського і політичного діяча, кожного нашого високопосадовця, щоб не забувати про своє коріння. З неї мають черпати наснагу і силу українці по всьому світу. Поза сумнівом, ця книжка гідна перебувати на чільному місці найавторитетніших світових вишів та бібліотек.
