Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Рядно» не допоможе

Негода ускладнила життя у 430 населених пунктах
16 липня, 2004 - 00:00


Непостійність літа сьогодні часто списують на глобальну зміну клімату. Проте, як запевнила начальник відділу метеорологічного прогнозування Гідрометцентру Людмила Савченко, зараз нічого аномального для клімату України не відбувається. За її словами, для нашої місцевості цілком характерним є іноді дощове і холодне літо. Щоправда, цього року і таким його не можна назвати однозначно. Наприклад, червень був дощовим лише для південних та східних областей України, у той час, коли в центральних регіонах (Черкаській, Київській, Житомирській та Чернігівській областях) було досить сухо і навіть спекотно. Наразі ж дощити продовжує по всій країні. «Останніми днями, — розповідає Людмила Савченко, — над Україною тяжіє циклон, що був утворений над Балканами і приніс багато опадів, особливо у центральні й південні регіони. Зокрема, в Алушті на цьому тижні злива «перевиконала» місячну норму опадів». У той же час синоптик заспокоїла, що потерпіти доведеться до кінця тижня. У вихідні ж можна сподіватися, що стовпчики термометрів коливатимуться від 21 до 29 градусів.

За даними МНС, у результаті негоди, що ремствувала минулими вихідними у західних регіонах, залишилися без електрики 430 населених пунктів. Найістотніший «удар» взяли на себе Тернопільська, Івано- Франківська та Чернівецька області, де постраждали житлові та господарські будівлі, школи у сільській місцевості. У багатьох з них зірвано дахи, вибито вікна, затоплено підвальні помешкання. Окрім того, значно пошкоджено посіви, зокрема в чотирьох районах Івано-Франківської області — аж 12 тисяч 395 га.

Постає питання: чи то ми не можемо вчасно «підстелити соломки», бо нас ніхто не інформує про «місце падіння»? На це Людмила Савченко зазначила, що Гідрометцентром погодне прогнозування здійснюється кожного дня, а довгострокове — лише на найближчі діб п’ять. У випадку ж, коли очевидними стають неординарні стихійні ситуації, інформацію надсилають до місцевих та регіональних засобів масової комунікації та безпосередньо до органів місцевої влади. Скажімо, про можливу зливу у Південній частині Криму (більш конкретно визначити «зону ризику» доволі складно) Гідрометцентр попереджав ще 12 числа. У свою чергу, начальник управління з питань взаємодії із ЗМІ та зв’язків з громадськістю МНС України Олег Венжик логічно зазначив, що неможливо накрити рядном країну і захистити від граду розміром з голубине яйце посіви врожаю або навіть шиферне і металеве покриття на дахах. «Коли пересічний українець чує про те, що десь знеструмлено якийсь населений пункт, — говорить О. Венжик, — він уявляє, що буревієм повикорчовувало стовпи і порвало дроти. Насправді ж, енергетична система має систему захисту, яка у разі виникнення небезпеки, автоматично знеструмлює енергопостачання, аби запобігти пожежам та ураженням людей струмом. На сьогодні в усіх населених пунктах електрику відновлено».

Так чи інакше, «гаманцю» країни нещодавні зливи обійшлися у більше ніж 30 мільйонів гривень. Спершу більшу частину цієї суми потрібно було витратити на ліквідацію наслідків негоди в Івано-Франківській області. Прем’єр-міністр України Віктор Янукович підкреслив, що гроші першочергово надійдуть для допомоги інвалідам, ветеранам війни, багатодітним сім’ям та пенсіонерам. Він також звернувся до місцевої влади Івано-Франківщини з пропозицією виплатити одноразову допомогу кожній сім’ї. У той же час МНС та Держбуд вирішують усі невідкладні питання, що стосуються налагодження енергопостачання та ремонту зруйнованих будівель.

Аналогічна ситуація склалася і в сусідній Тернопільщині у Плотичах. Перші кошти (10 мільйонів) для її «знеболення» були виділені ще в середу. Їх також було розподілено селищним радам, а далі надано адресно кожній людині. Крім того, за дорученням прем’єра, Держкомітет з питань житлово-комунального господарства, був зобов’язаний допомогти населенню, що постраждало, будівельними матеріалами.

Олеся ПАЛАМАРЮК, фото Михайла МАРКIВА, «День»
Газета: