Днями в Нью-Йорку завершився саміт, присвячений змінам клімату та глобальному потеплінню, який зібрав представників понад ста країн-членів ООН. Ініціював його Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Він вважає, що для порятунку себе в людства є всього 10 років, оскільки за несприятливих обставин зміни клімату будуть незворотними, і що це — моральний та політичний обов«язок кожної країни. В останні місяці подібні міжнародні зібрання, присвячені впливу людини на природу, а також різноманітні природо-захисні акції стали особливо актуальними, зокрема, й в Україні. Причина — 7 грудня в Копенгагені відбудеться історична конференція представників 200 країн, на якій країни мають взяти на себе зобов’язання різко скоротити викиди парникових газів у атмосферу. Цьому має передувати прийняття нового документа, який у 2013 році прийде на зміну Кіотському протоколу.
Ідею, що на глобальне потепління впливають не тільки величезні викиди в атмосферу з підприємств, а й, наприклад, вихлопні гази автомобіля, і що кожна людина має нести відповідальність за вплив на довкілля, пропонують поширювати міжнародні громадські екологічні організації. Так, нещодавно, з нагоди конференції ООН у Копенгагені, вони оголосили конкурс відеокліпів, не довших 90 секунд (розповідь, анімація, інновація, сатира, фільми режисерів-початківців та професіоналів, наукова фантастика, музичні кліпи тощо) на тему глобальної зміни клімату. Переможцю обіцяєть приз у 1000 фунтів стерлінгів, а найкращі з них транслюватимуться на конференції. Також кліпи-переможці будуть показувати в кінотеатрах Великої Британії та в Британському інституті кінематографії. Україна теж бере участь у подібному конкурсі, тож екологи закликають творчих людей з цікавими ідеями до співпраці й порятунку клімату. Детальніше про конкурс та екологічні проблеми, які потрібно висвітлювати в Україні й у світі, «Дню» розповіла координатор програм зі змін клімату Національного екологічного центру України Ірина СТАВЧУК.
— Які надії покладають екологи, зокрема, українські, на конференцію в Копенгагені?
— 7 грудня там відбудеться конференція сторін, які є членами рамкової конвенції ООН зі змін клімату та Кіотського протоколу. Мета зустрічі — виробити і підписати наступну угоду, яка набере чинності після Кіотського протоколу, який актуальний нині. Щоб у 2012 році нова угода запрацювала, її потрібно підписати вже зараз, оскільки її ще мають ратифікувати уряди і парламенти країн. Україна входить до групи індустріально розвинутих країн, тож ми повинні взяти на себе зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів та фінансового вкладу в міжнародний кліматичний фонд.
Країни, що розвиваються, теж повинні докладати зусиль, аби скорочувати викиди, але не в кількісних обмеженнях, а, можливо, в інших формах зобов’язань. Нині йде мова про те, що група розвинутих країн має скоротити викиди на 40% від рівня1990 року. Якщо порівняти з Кіотським протоколом., то там було загальне зобов’язання скоротити викиди на 5%. Ми активно критикуємо позицію, з якою офіційна Україна збирається зараз їхати в Копенгаген. Бо в нас планується не скорочення викидів парникових газів, а зріст. Уряд і надалі планує продавати квоти і нічого не робити. З точки зору екологічних організацій та міжнародної спільноти, така позиція є неприйнятною. Вона є поганою і для України, тому що насправді запроваджувати заходи енергозбереження в нас — набагато дешевше, ніж будувати нові вугільні та електростанції. Тому для нас жорстка політика уряду щодо енергозбереження була б корисною. Міжнародні зобов’язання прискорили б і змусили уряд провести непопулярні реформи, яких потребує енергетичний сектор, а не відкладати це надалі.
— Міжнародні експерти це розуміють, але вплинути наразі не можуть, бо саме урядові делегації приймають рішення. Але, щоб запобігти ситуації, коли одні країни обмежують викиди, а інші не бажають цього робити, США та ЄС розглядають можливість введення збору на імпортовані товари. Наприклад, мова може йти про прийняття закону, який буде оподатковувати товари залежно від того, наскільки країна знижує викиди парникових газів. Вже незабаром літаки, які залітатимуть та вилітатимуть з ЄС, платитимуть за викиди парникових газів. Тому навіть і Україна, якщо не візьме на себе зобов’язань, відчує на собі міжнародні збори чи певні обмеження щодо переміщення товарів. Тому уряд повинен не опиратися, а почати серйозно планувати заходи енергозбереження та скорочення викидів парникових газів.
— Чому уряд вперто не бажає скорочувати викиди і гальмує модернізацію на підприємствах та впровадження альтернативних технологій?
— Основний аргумент — відсутність коштів на фінансування програм скорочення викидів парникових газів. Але коли ми запитуємо про конкретні розрахунки (тобто на основі чого робляться такі висновки), виявляється, що подібних досліджень немає. Натомість міжнародні дослідження, зокрема, Міжнародного агентства з енергетики, свідчать: український уряд запланував будівництво величезної кількості вугільних і атомних електростанцій. Економічний аналіз показує, що насправді набагато дешевше спрямувати ці кошти на програми енергозбереження. Дешевше — у 4 —10 разів, навіть з точки зору використання українського бюджету. Просто кошти направляються не туди. Вугільна та атомна енергетика мають величезні субсидії від держави, на яких побудована низка корупційних схем. До того ж, це вигідно великим промисловим підприємствам — держава платить за вироблення енергії, вони купують енергію дешевше собівартості, а продають товари за світовими цінами. І навіщо за такої ситуації їм економити енергію?
— Чи поїдуть представники громадських екологічних організацій із України, аби слідкувати за діями нашої офіційної делегації?
— Так, на переговорах у Копенгагені візьмуть участь представники екологічних організацій (в делегацію можуть не взяти), які спостерігатимуть за роботою нашої делегації та інформуватимуть суспільство про хід переговорів. Крім того, щоразу на переговорах такого рівня громадські організації, як то Грінпіс, ВВС, проводять акції, аби привернути увагу до проблем. Цього року це теж планується.
— Пані Ірино, чи вперше у світі проводиться конкурс кліпів на тему зміни клімату?
— Такі конкурси проводяться нерідко. Наприклад, торік ООН оголосила конкурс фотографій на цю тему. Це був саме український конкурс. Що стосується цього конкурсу відеокліпів та сюжетів, то він запропонований для усієї планети. Немає значення, звідки автор креативу. Ми займаємося питанням зміни клімату і вважаємо, що було б доречно, якби ЗМІ поширило цю інформацію та від України було більше продукції.
— Які теми в контексті зміни клімату можуть бути актуальними для України?
— Це всі теми, пов’язані з використанням енергії, енергозбереженням, паливом, вугіллям, газом, транспортом; все, що може доносити до людей інформацію про збільшення парникових газів у атмосфері, шкідливі викиди, погано ізольовані труби, які гріють повітря на вулиці, а не приміщення (що пов’язано з нераціональним використанням енергії). З іншого боку, темою для креативу можуть бути наслідки змін клімату, які вже відчуваються в Україні, — повені, посухи, буревії, аномальні природні явища (наприклад, шторми в Азовському морі, де насправді вони мають відбуватися рідко). Тож учасником конкурсу може бути будь-хто із креативною ідеєю щодо інформування і привернення уваги як до причин і наслідків проблеми зміни клімату, так і до її вирішення.
