— Сергію Іллічу, вам не здається, що народ України стоїть
на межі етнічної катастрофи. За офіційними даними, населення України за
останні роки поменшало на два мільйони чоловiк. Що може зробити в цій ситуації
ЦСК «Гарт», організація покликана зміцнювати здоров'я своїх співвітчизників?
— Відступати далі нікуди. Фізичний стан дітей сьогодні
на такому рівні, що немає необхідності розв'язувати війну, щоб довести
націю, як то кажуть, до ручки. Ця проблема дуже серйозна, i розв'язати
її можна лише на загальнодержавному рівні.
Звичайно ж, можна спитати, а навіщо тоді існує таке спорттовариство,
як «Гарт», яке й покликане опікати дошкільнят і молодь, що навчається?
Адже найлегше бити себе в груди й заявляти: мовляв, ми б з радістю, та
от фінанси не дають розвернутися.
— І ви б'єте?
— Та не треба іронізувати. Сьогодні в плані оздоровлення
ми вирішили впритул зайнятися шкільними уроками фізкультури і ДЮСШ. Свого
часу в загальноосвітніх школах була добре поставлена позакласна робота
— працювали секцiї, проводилися різні спартакіади. Нині ж усі заняття фізкультурою
обмежені лише спортзалом і не виходять за рамки уроку. Та й викладачі намагаються
не перепрацювати: «відчитав» затверджену шкільну програму — й додому. А
якщо врахувати, що на тиждень проводиться лише два уроки фізкультури, якість
яких теж залишає бажати кращого, то користь від них без позакласних занять,
вибачте, як від козла молока. А потім питаємо: звідки у більшості дітей
сколіоз та інші відхилення від норми.
— Але, наскільки мені відомо, Президент країни Леонід
Кучма підписав Закон про фізичну культуру і спорт, в якому йдеться про
третій урок на тиждень?
— А на місцях, як і раніше, діють, як колись, чекаючи докладних
вказівок і пояснень. І не квапляться виконувати наказ. Справжнiсiнький
бюрократизм!
— Можливо, вони щодо цього праві, адже змінювати шкільну
програму може лише Міністерство освіти, а це похапцем не зробиш.
— Ми вже маємо кілька розробок, як організувати ці три
уроки й правильно їх розмістити в навчальному процесі. Одна з них, складена
доктором медичних наук Валентиною Шаповаловою i, до речі, затверджена Європейською
комісією, — завдяки 3—5 тестам передбачає розділити учнів на декілька груп,
в яких дiти різного рівня фізичного розвитку займалися б за своїми окремими
програмами з різним ступенем навантажень. Ще одну цікаву теорію висуває
вчитель фізкультури однієї з київських шкіл Станiслав Трилiс, який вважає:
заняття в залах — злочин. Повітря, біг, жваві ігри — ось що зміцнює здоров'я
дітей. І це він вже довів на практиці, в його навчальному закладі школярі
стали менше хворіти, стали значно міцнішими.
— І все ж, чи буде введено третій урок фізкультури з
1 вересня, чи все залишиться, незважаючи на прийнятий Закон, на рівні розмов?
— Мені важко стверджувати, адже я не міністр освіти, але
скажу, що роблю все, що залежить від моєї організації. Наш новий міністр
Валентин Зайчук — людина, яка знає й любить спорт, в усіх наших починаннях
йде нам назустріч і пообіцяв, якщо методично це питання буде вирішено,
то зміни не змусять чекати на себе.
Серед найближчих завдань, які стоять перед «Гартом», —
організація в школах (за прикладом вузів) спортивних клубів, за роботу
яких відповідав би безпосередньо директор навчального закладу. В них могли
б працювати, як я вже згадував, тренери ДЮСШ зі збереженням своїх ставок
і статусу. Такі приклади вже є в Україні. Так, у Вінницькій СШ №10 створено
цілу кафедру фізкультури, працюють різні спортивні секції, і, що найголовніше,
учні відвідують три (!) уроки фізкультури. І це дає свої плоди.
— Для того щоб здійснити задумане, треба повністю змінити
статус «Гарту».
— Проблема здоров'я — це не лише фізичний розвиток молоді,
що навчається, а й проблеми екології, харчування тощо. Тобто дуже великий
пласт. Статистика — вперта річ, а вона свідчить, що медичними засобами
можна допомогти лише 7 відсоткам дітей. А решта дається за рахунок фізичних
вправ.
Що ж до реорганізації, то в цьому напрямку вже зроблено
перші кроки. Наша організація, по суті, увійшла до структури Міносвіти
й отримує там фінансування. Тобто «Гарт» почав виконувати функції відділу
Міністерства й на законних підставах зайнявся оздоровленням і програмами
занять фізкультурою та спортом в дитячих садках, школах, училищах, технікумах
і вузах.
— От ви на початку розмови згадали, що маєте свій особливий
погляд на функції дитячо- юнацьких спортивних шкіл...
— В усіх спорттовариствах є свої ДЮСШ, які через дуже слабке
фінансове становище ледь виживають. Говорити про їхнє основне завдання
— ростити талановиту молодь на рівні майстрів і вище — не доводиться. Якщо
«вискочить» де-небудь самородок — і за те дякуємо! От я й подумав: а чому
не залишити для розв'язання завдань великого спорту не 1500 ДЮСШ, а, приміром,
300. Решту перевести на оздоровлення. Більш того, ввести їх в структуру
шкіл, в яких тренери- професіонали водночас вели б усю позакласну роботу
секцій і відбирали найбільш талановитих учнів. Ось така спільна робота
загальноосвітніх і спортивних шкіл допомогла б розв'язати багато проблем.
Узяти хоча б ту ж наболілу проблему з браком інвентарю або організацію
масових оздоровчих стартів.
— Я вже забув, коли вони проводилися...
— Чому ж, «Гарт» уже кілька років організовує ті ж «Старти
надій» в Артеку, змагання для дітей- сиріт, турніри на приз «Шкіряний м'яч»,
легкоатлетичний крос «Дзвони Чорнобиля», Спартакіаду держтестiв і багато
іншого.
— От ви тут згадували Артек, але нам відомо, що багато
літніх студентських і колишніх піонерських таборів відпочинку через брак
коштів стоять порожні. Спортивні організації знаходять кошти лише на оздоровлення
талановитих атлетів, а основна частина молоді залишається в містах.
— Сумно, але факт. Змінити це становище одним змахом палички
неможливо. Сьогодні ми відсилаємо в усі свої обласні організації запити
з проханням дати нам інформацію, як оздоровлюються школярі та студенти,
яку ми потім систематизуємо й вивчимо.
— Але «Гарт» займається питаннями великого спорту, i
на ньому «висять» всесвітні універсіади, Кадетські ігри, першiсть Європи
серед школярів і студентів.
— Так, великого спорту нам не уникнути, та я й сам продовжую
тренувати відому своїм потрійним стрибком учасницю фіналу Олімпійських
ігор в Атланті Олену Хлусович. Тут уже йдеться про престиж країни, і відповідальність
за підготовку збірних команд, які через місяць поїдуть до Іспанії та Данії,
цілковито лежить на «Гарті». Адже в нашому підпорядкуванні 3 коледжі та
9 вищих навчальних закладів, нарешті 611 ДЮСШ. Крім того, ми маємо найкращу
спортивну базу в Україні. Отже, як то кажуть, нам сам Бог велів займатися
цими заходами.
— І, на мій погляд, досить успішно?
— Судіть самі: на останній Універсіаді, яка проходила на
острові Сицилія два роки тому, збірна України серед 195 країн посіла в
неофіційному заліку друге місце, поступившись лише сильній команді США
й обійшовши Японію, Китай, Росію, Німеччину та інші великі спортивні держави.
Особливо добре виступили наші представниці художньої гімнастики, які завоювали
відразу чотири золоті медалі (а загалом їх було 17). Так само відзначилися
фехтувальники, плавці, легкоатлети. А взяти хоча б недавній успіх у Словаччині
під час зимової Універсіади українських хокеїстів. Адже всі — молоді хлопці,
й у них велике майбутнє. Як свого часу вперше проявили себе на цих змаганнях
Силантьєв, Бондаренко, Жупіна, Бєлоног, Говорова.
— Тепер чекатимемо на переможні повідомлення з Універсіади
в Іспанії та Кадетських ігор в Данії?
— Головне — щоб на цих змаганнях народилися нові «зірочки»,
які в майбутньому принесуть славу українському спорту. А так звані голи,
очки, секунди — річ наживна.
