Президенти України та Росії Леонід Кучма і Володимир Путін на неформальній зустрічі глав держав- учасників СНД у Сочі домовилися доручити прем’єр-міністрам своїх країн затвердити до кінця серпня умови реструктуризації українських боргів за російський газ, повідомив в інтерв’ю журналістам Л.Кучма, повертаючись до Сімферополя.
За словами українського Президента, сторони дійшли згоди про те, що ці умови будуть складені таким чином, щоб уникнути тиску на державний бюджет України, повідомляє Інтерфакс-Україна. Зокрема, як сказав Л.Кучма, досягнута домовленість передбачити збільшення часу на реструктуризацію цих боргів, відстрочку першого платежу, а також мінімальні проценти обслуговування «цього держборгу». (Узгоджений розмір боргу України за російський газ складає близько $1,4 млрд., але Москва вважає, що крім цього Україна винна ще не менше $0,8 млрд. у вигляді відсотків за несплачені і нереструктуризовані борги). Л.Кучма відзначив, що розв’язання цього питання вдалося зрушити з мертвої точки, оскільки сторони «точно заявили, що найшвидше урегулювання цього питання цікавить і Україну, і Росію», «тому що це необхідно для урегулювання питання з Паризьким клубом кредиторів і Міжнародним валютним фондом».
Тим часом досить скупе повідомлення про підсумки газових переговорів на вищому рівні викликає деякі різночитання у коментаторів в Україні та за її межами. Президент групи «Пульсар» Олександр НАРБУТ у розмові з «Днем» відзначив, що зустріч носила неформальний характер, отже, і точки зору могли бути неофіційними. А оскільки Леонід Данилович мудрий керівник, вважає О.Нарбут, то він добре знає різницю між офіційними переговорами та обміном думками на неформальній зустрічі. У Росії також є заборгованість перед Україною, говорить О.Нарбут, зокрема, борг російського Ощадбанку перед українським. Було б резонно по ставити питання і про його визнання державним. Адже на той час Ощадбанком неподільно керувала держава, а його політика визначалася у Центробанку Росії. Якщо ці питання пов’язувати, упевнений О.Нарбут, то тоді буде легше знаходити взаєморозумі ння.
Тим більше, що, за його даними, ощадбанківський російський борг у багато разів перевищує газовий борг України, про який так багато говорять на російському урядовому рівні.
Трохи іншу точку зору висловив «Дню» голова спостережної ради АКБ «Національний резервний банк — Україна» В’ячеслав ЮТКIН. За його словами, заява Л.Кучми після переговорів є дуже важливою в плані завершення тривалого діалогу між двома країнами про форми і строки погашення заборгованості. Найбільш істотним моментом, на думку В.Юткiна, тут є вперше заявлена і від імені української, і від імені російської сторони теза про розуміння Росією прагнення України не збільшувати розмірiв свого держборгу. Отже, це можна зрозуміти як початок ревізії угоди, підписаної екс- прем’єром Віктором Ющенком, відповідно до якої намічалося випустити цінні папери від імені України, а не від імені корпоративного боржника, вважає В.Юткiн. На його думку, ця заява відкриває нову сторінку в переговорах між сторонами, і основні акценти у цьому повідомленні свідчать про те, що український борг буде розглядатися як корпоративний, що дуже близько до того, про що говорив голова правління Національного резервного банку Олександр Лебедєв під час недавнього візиту до України. По суті, міняється й позиція Росії, говорить В.Юткiн, хоча нещодавно у заявах керівників російського уряду говорилося про те, що Україні направлені пропозиції, котрі виходять з документів, підписаних екс- прем’єром В.Ющенком. Поворот очевидний і, якщо він здійсниться, то, на думку В.Юткiна, це буде великим досягненням української сторони і реальною поступкою, компромісом з боку Росії. На сьогоднішній день є прогрес, і якщо російська сторона підтвердить заяву Л.Кучми, то це, звісно, успіх і перемога України, а для російських учасників переговорів «маяк», щоб зійти з позиції, на котрій вони до Сочі дуже міцно стояли, стверджує представник російського банку в Україні. За його словами, це міняє взагалі весь підхід Росії, яка до цього вимагала державних гарантій для облігацій «Нафтогазу України».
