Тут справжня зона лиха. Шахти закрито, іншої роботи немає. Соціально-економічна обстановка, як кажуть, далi нікуди. Природно, місцева влада сподівається вибити в уряду якісь гроші. Щоправда, у Мінпаливенерго зовсім не впевнені, що грошима тут зуміють розпорядитися... Реструктуризація вугільної галузі, яку в Луганську нерідко трактували як «тупе» закриття шахт, зайшла у глухий кут. Гроші, в тому числі й міжнародних фінансових організацій, використано. Про віддачу від них, прямо скажемо, ніхто не чув, хоч повертати їх, безумовно, доведеться. (У розмові з «Днем» голова підрозділу Світового банку із зовнішніх зв’язків та операцій у регіонах Пол Мітчел визнав днями, що проект цієї солідної організації стосовно реструктуризації українських шахт виявився невдалим). Усі ці питання будуть у центрі уваги уряду, і, готуючись до засідання в Брянці, міністр палива й енергетики Віталій Гайдук, як запевняють, йшов із кабінету ледве чи не під ранок. Чи сприймуть його пропозиції у цьому мертвому, по суті, місті, він поки ще не впевнений. Для надання більшої ваги їх напередодні повинна обговорити колегія міністерства...
Тим часом брянкське сидіння уряду його доброзичливці можуть розцінити ще й як втечу від вирішення шахтарських проблем. Адже у ці дні вони (проблеми) нібито своїм ходом (але, схоже, не без допомоги деяких політиків) самі прийшли до столиці. При цьому ситуація загострилася до екстремальної. Шістнадцять гірників шахти «Міусинська» холдингової компанії «Донбасантрацит» Луганської області вслід за Анатолієм Домашевим, який першим відмовився «приймати їжу», оголосили голодування і проводять його на Майдані Незалежності у Києві, вимагаючи виплати заборгованості з заробітної плати. До акції протесту збираються приєднатися всі інші гірники цієї шахти, які вже два тижні мешкають на Трухановому острові. На підступах до столиці ще одна колона гірників. Вони також загрожують голодуванням. Нещадно пече сонце...
Шахтарські «карти» невипадково відкрито у Києві. Мабуть, опозиція сподівається, що в уряду не вистачить витримки, щоб у такій обстановці системно вирішувати вугільні проблеми, і він «поведеться» на політику. Але Кабмін вирішив відгородитися від неї захололими териконами Луганщини. Тим часом шефство над голодуючими взяла мерія Києва та Незалежна профспілка гірників України. Табір пікетників забезпечено дровами, водою, у них є можливість скористатися медичною допомогою. Як сказав «Дню» заступник держсекретаря Мінпаливенерго Микола Красько, який щойно повернувся із зустрічі з «київськими» шахтарями, усі питання, пов’язані із забезпеченням ліками або, не дай Бог, у разi операції, міністерством вирішуватимуться, про що пікетникам «і сказано, і написано». Щодо «грошових вимог», то, зі слів М. Краська, за травень шахтарям сплачено повністю; вирішене питання червневої зарплати, складено графіки погашення заборгованості у цьому (частково) і наступному (повністю) роках. Як повідомив Красько, у вівторок колектив шахти провів конференцію, на якій прийняли звернення до пікетників та голодуючих, але поки вони на нього не відреагували. «У мене зараз серце розривається на частини у зв’язку з цим голодуванням, — сказав Красько, — я пропонував його припинити, не треба людям так ризикувати своїм здоров’ям. Не можна це питання вирішити тільки для групи людей.» Водночас у розмові з «Днем» джерело в міністерстві уточнило, що керівництво галузі не може поступитися і піддатися на шантаж голодуючих головним чином тому, що це може викликати лавину подібних ультимативних вимог. «Там є різні люди. Чи варто стимулювати їх до самоспалення, різання вен і так далі?» — поставило джерело риторичне запитання. Добре б замислитися над ним і деяким політикам перш ніж виймати з потайної кишені заслинену шахтарську карту.
