Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шанс для кращих

Фонд «Завтра.UA» нагородив найталановитіших студентів. Приємно, що серед них багато друзів «Дня»
2 лютого, 2007 - 00:00
ПАУЛО КОЕЛЬО ОХОЧЕ СПІЛКУВАВСЯ ЗІ СВОЇМИ ЧИСЛЕННИМИ ШАНУВАЛЬНИКАМИ / ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ НЕ СТРИМУВАЛИ СВОЇХ РАДІСНИХ ЕМОЦІЙ У АВТОРІВ КРАЩИХ ПРОЕКТІВ БУЛА МОЖЛИВІСТЬ ПОСПІЛКУВАТИСЯ З РІЗНИМИ ВІДОМИМИ ЛЮДЬМИ, В ТОМУ ЧИСЛІ І З ВІКТОРОМ ПІНЧУКОМ ГОРДІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ КОСМОНАВТИКИ — ЛЕОНІД КАДЕНЮК І ХАЙДІ СТЕФАНИШИН-ПАЙПЕР РЕКТОР ОСТРОЗЬКОЇ АКАДЕМІЇ ІГОР ПАСІЧНИК ЗI СВОЇМИ СТУДЕНТКАМИ

До мрії на «Мрії» — так переможці стипендіальної програми фонду Віктора Пінчука «Завтра.UA» прилетіли до Києва на нагородження. З найбільшого в світі літака, який зробили в Україні, хлопці вийшли назустріч своїй мрії. Адже переможці конкурсу отримали не просто стипендію, а й добру можливість познайомитися з потрібними людьми й отримати роботу після закінчення ВНЗ.

Декілька місяців тому в чотирнадцятьох найбільш значущих державних ВНЗ України провели рекламу стипендіальної програми фонду «Завтра.UA»: студентам останніх курсів потрібно було розробити проект у галузі своєї професії, і подати його на розгляд журі. А воно, своєю чергою, відібрало кращих із кращих.

Роботи хлопців оцінювалися анонімно, що вже виключає можливість будь-якої протекції. Понад 460 проектів, поданих на конкурс, повинні були пройти три тури, протягом яких фахівці оцінювали не лише якість проробленої роботи, але й особові характеристики студентів. Так, понад двісті осіб, які набрали 26 балів із тридцяти можливих, стали переможцями стипендіальної програми фонду «Завтра.UA». Особливо приємно, що в числі переможців більш ніж 15 студентів Острозької академії, студенти якої у свій час отримували іменні стипендії і від головного редактора «Дня» Лариси Івшиної.

Всі переможці отримали по шість тисяч гривень, які їм виплачуватимуть протягом дванадцяти місяців. А щоб отримати фінансову підтримку ще й наступного року, студентам доведеться розробляти нові проекти. «Перемога в конкурсі — це престиж і великий стимул для подальшої роботи», — розповідає глава опікунської ради конкурсу, академік НАНУ Ярослав Яцків.

Для хлопців і дівчат, на думку академіка, це ще й добра можливість влаштувати своє майбутнє. Адже надалі за конкурсантами спостерігатимуть і після закінчення ВНЗ допоможуть влаштуватися на роботу. Окрім того, обдарованих студентів запрошуватимуть на різні наукові конференції та з’їзди. Одним словом — давати можливість спілкуватися і між собою, і з людьми, які вже досягли успіху. «Найбільш талановиті зможуть отримати грант, — продовжує Яцків, — і коли вони прийдуть до того чи іншого інституту, щоб втілити свої проекти, їм не потрібно буде претендувати на маленькі зарплатні фонди, які зараз є в наукових установах».

Головна мета конкурсу — забезпечити майбутнє країни молодими, перспективними кадрами. Так би мовити, розглянути їх на ранніх стадіях і розвивати надалі. «Наше надзавдання — просувати молоде покоління в суспільство, бізнес, політику», — розмірковує Віктор Пінчук.

Самі молоді люди з таким формулюванням погоджуються, говорять, що стипендія стипендією, а випуск із альма-матері не за горами. «Тут річ не в грошах, це, насамперед, перспектива, — розповідає п’ятикурсниця Нацiональної металургiчної академiї Вікторія Воленко. — Тут ми познайомилися з масою людей, обмінялися з ними телефонами та е-мейлами, спілкуватимемося й далі».

На конкурс Віка розробила проект підприємства, що займається, і з чималим прибутком, переробкою відходів. А Таїсія Которевська, студентка Києво-Могилянської академiї, вигадала «Неруйнівний контроль якості». Так, будь-яку металеву деталь можна дуже швидко перевіряти на конвеєрі. Таких же перспективних, на погляд комісії, проектів — понад двісті. Можливо, в майбутньому вони допоможуть вирішити багато проблем нашої країни. Лише для початку потрібно дати цим студентам шанс. «У цього конкурсу, крім матеріальної, є й інші складові», — розповідає Віктор Пінчук.

На церемонію нагородження, яка проходила на Авіаційному заводі іменi Антонова, запросили багатьох бізнесменів і відомих людей. Серед них був і бразильський письменник Пауло Коельо і перша жінка з українським корінням, яка побувала в космосі — Хайдемарі Стефанишин- Пайпер. До речі, Хайді призналася, що свого часу також дуже залежала від стипендії, і якби не вона, то невідомо, стала б Хайді астронавткою.

Віктор Пінчук вважає, що саме ці люди зможуть стати добрим прикладом для підростаючого покоління. Адже і Коельо, і Хайді змогли досягти успіху й визнання виключно завдяки власним зусиллям.

До речі, Хайдемарі свою формулу успіху, яка допомогла їй стати втіленням американської мрії, вимірює так: багато вчитися та працювати. А Віктор Пінчук, своєю чергою, додав до цього один важливий чинник — успіх. Як приклад, бізнесмен пригадав випадок у Давосі, коли він запросив на вечерю двох партнерів по бізнесу. Один із них — молодий хлопець з України, інший — солідний бізнесмен, американець. Так ось, українець п’ятнадцять років тому отримав від бізнесмена гроші на квиток до Америки. Там закінчив два престижних ВНЗ — Колумбійський і Гарвардський університети. В Україну повернувся вже мільйонером. І лише зараз у нього з’явився шанс віддячити людині, яка його і в очі до цього не бачила, але допомогла досягти в житті успіху. «Це був його успіх, — розповідає Віктор Пінчук. — Зараз у цій ролі повинен виступати український бізнес, який зацікавлений у молодих людях».

Навряд абсолютно всі проекти, розроблені студентами, привернуть до себе увагу, але, принаймні, у них з’явився шанс. «Ми даємо молодим людям головне — віру в себе і вибір, — розповідає Ярослав Яцків, — і я сподіваюся, що цей вибір буде за Україною». До речі, вже наступного року фонд «Завтра.UA» планує збільшити кількість стипендіатів.

Тетяна КОЛЕСНИЧЕНКО, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: